2-н/754/31/18
Справа № 754/386/18
Іменем України
23 січня 2018 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу на вимогу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина,-
ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м.Києва з заявою про видачу судового наказу на вимогу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття сина.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Так, згідно п.5 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно вимог п.2 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Звертаючись до суду із вказаною заявою заявник у своїй заяві вказано, що місце проживання боржника їй невідоме.
У відповідності до вимог ч.5 ст.165 ЦПК України судом було направлено запити до Відділів обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС в м.Києві та Житомирській області, однак за відомостями останніх, ОСОБА_2 зареєстрованим у м.Києві та Київській, а також у Житомирській областях не значиться.
Згідно вимог ч.9 ст.165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
За таких підстав, та враховуючи вимоги ч.9 ст.165 ЦПК України, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу на вимогу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів слід відмовити.
Керуючись ст.ст.160-163, 165-167, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу на вимогу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: