1-кс/754/160/18
Справа № 754/732/18
Іменем України
22 січня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна, по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100030000143 від 09.12.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України -
Слідчий СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві підполковник поліції ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в якому просить накласти арешт на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5 з забороною його відчуження а саме:
-на земельну ділянку з кадастровим номером № 3221286801:01:031:0066, площею 0,0594 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану у власність 13.07.2017;
-на земельну ділянку з кадастровим номером № 3221286801:01:067:0001, площею 0,37 га, розташовану за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Пухівка, урочище «Спадщина», зареєстровану у власність 11.02.2016;
-на земельну ділянку з кадастровим номером № 3221286801:01:084:0015, площею 0,6103 га, розташовану за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Пухівка, урочище «Спадщина», зареєстровану у власність 13.07.2017;
-на земельну ділянку з кадастровим номером № 3221286801:01:087:0030, площею 0,212 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану у власність 13.07.2017;
-на житловий будинок загальною площею 140 кв. м., житловою площею 84,4 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований у власність 13.07.2017;
-на земельну ділянку з кадастровим номером № 3221286801:01:055:0103, площею 0,1362 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану у власність 13.07.2017;
-на земельну ділянку з кадастровим номером № 3221286801:01:055:0102, площею 0,094 га, розташовану за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Пухівка, зареєстровану у власність 13.07.2017.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві підполковником поліції ОСОБА_3 проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, яке зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42015100030000143 від 09.12.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що у квітні 2014 року ВАТ «Бобруйський завод біотехнологій», з метою реалізації своєї продукції на території України створено ТОВ «Бобруйськбіотехнології», що є підприємством із 100% іноземних інвестицій.
У період з 03.04.2014 року по 31.08.2015 рік ОСОБА_5 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Бобруйськбіотехнології», зареєстрованого за адресою: м. Київ, вул. Мурманська, 3, будучи службовою особою, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, використовуючи всупереч інтересам ввіреного підприємства повноваженням, якими він був наділений як директор згідно Статуту, розтратив чуже майно, яке належить ТОВ «Бобруйськбіотехнології» та перебувало у його відданні, а саме: грошові кошти та авто хімічну продукцію на загальну суму 1 138 020 грн. 80 коп., що становить особливо великий розмір.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У відповідності до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Не допускається арешт майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, а також майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Дослідивши в нарадчій кімнаті клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов висновку щодо відмови в задоволенні даного клопотання.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділенням Деснянського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100030000143 від 09.12.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Станом на час розгляду клопотання про арешт майна в суді, слідчим до суду не надано повідомлення про вручення підозри ОСОБА_5 .. А також, до матеріалів клопотання не додано інформації щодо наявності цивільного позову.
А відтак, стороною обвинувачення не була доведена необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, а відтак, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна, по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100030000143 від 09.12.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.
Слідчий суддя