Номер провадження 2-а/754/266/18
Справа №754/13740/17
22 січня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.
за участю секретаря - Грей О.П.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом ІІІ групи і приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони в 1986 р., 1987 р. та 1988 р. В установленому порядку позивач звернувся до відповідача із заявою про встановлення статуту інваліда війни та видачу посвідчення інваліда війни, але листом відповідач відмовив у задоволенні його заяви. Оскільки позивач вважає відмову відповідача незаконною, звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Управління щодо відмови позивачу у встановленні статусу та видачі відповідного посвідчення інваліда війни, а також зобов'язати відповідача встановити позивачу статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення інваліда війни.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Надав до суду заперечення щодо позовних вимог ОСОБА_2, відповідно до яких дії Управління є законними та обґрунтованими, а тому підстав для задоволення позову немає.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи відповідачу належить довести правомірність своїх дій та бездіяльності.
Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії та інвалідом ІІІ групи, що підтверджується відповідними посвідченнями.
В установленому порядку позивач ОСОБА_2 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про встановлення йому статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.
Листом Управління № 36-2267 від 23.08.2017 року позивачу було відмовлено у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.
Позивач вважає дану відмову необґрунтованою, у зв'язку з чим звертається до суду з даним позовом.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни, крім інших категорій громадян, належать також особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Згідно Положення про невоєнізовані формування Цивільної оборони і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами, введеного в дію наказом начальника Цивільної оборони СРСР - заступника Міністра оборони СРСР від 06 липня 1975 року № 90 "в состав формирований зачисляются в обязательном порядке граждане СССР мужчины в возрасте от 16 до 60 лет и женщины от 16 до 55 лет … Невоенизированные формирования гражданской обороны, которые могут использоваться в мирное время для борьбы с массовыми лесными пожарами, ликвидации последствий стихийных бедствий, крупных аварий и катастроф, комплектуются личным составом путём привлечения в эти формирования в обязательном порядке рабочих, служащих и колхозников…".
Як вбачається з письмових матеріалів справи, ОСОБА_2 у 1986 р., 1987 р. та 1988 р. перебував у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідними довідками та маршрутними листами.
Відповідно до експертного висновку від 24.12.1996 року № 1801, ОСОБА_2 встановлений діагноз захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно з Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією сер. КА-1 № 005710 від 10.05.2005 року причина інвалідності позивача - захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно Довідки № 2680 від 25.05.1995 року у період з січня 1987 року по грудень 1988 року був занятий на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та отримав дозу зовнішнього опромінення 5,61 рад.
Відповідно до маршрутного листа, виданого відділом кадрів ЧАЕС ОСОБА_2 з 02.12.1986 року по 26.12.1988 року виконував роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
В Інформаційній довідці (про участь у формуваннях ЦО) № 01.1-14/1366-11 від 30.08.2017 року, виданій Департаментом з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, зазначено, що громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи (аварії на ЧАЕС та її наслідки), залучалися до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.
Отже, вказані вище обставини підтверджують факт участі позивача у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони та отримання ним інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни встановлені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим Постановою КМУ від 12.05.1994 року № 302.
Згідно із пунктом 2 вказаного Положення посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
Пунктом 3 Положення передбачено, що відповідно до вказаного Закону до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Інвалідам війни, відповідно до ст. 7 вказаного Закону, видаються посвідчення з написом «Посвідчення інваліда війни - інвалід».
Абзацом 2 пункту 7 Положення встановлено, що "посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Згідно із п. 10 даного Положення "посвідчення інваліда війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
Необхідність надання будь-яких інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи законодавством не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, той факт, що позивач ОСОБА_2 був залучений до складу формувань Цивільної оборони при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та став інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, відмова відповідача щодо встановлення йому статусу інваліда війни і видачі відповідного посвідчення є необґрунтованою та такою, що порушує його право на одержання вказаного статусу та пов'язаного з ним соціального захисту.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
За нормами п. 1, 2 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Отже, виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 8, 9, 10, 19, 77, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_2 у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни - протиправними.
Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_2 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Повний текст рішення був виготовлений 23 січня 2018 року.
Головуючий: