ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18981/15-ц
провадження № 2/753/394/17
"05" жовтня 2017 р. Дарницький районний суд м.Києва в особі судді Вовка Є.І., при секретарі Крамарчук А.О., в приміщенні Дарницького районного суду м.Києва, в судовому засіданні по розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом (остання редакція а.с.158, 159) щодо стягнення на його користь з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 112543 грн. 47 коп. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позові зазначив, що згідно з Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року встановлено, що з вини ОСОБА_3, як водія транспортного засобу - автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 сталася дорожньо-транспортна пригода 17.07.2015 року на Південному мосту в м. Києві, внаслідок якої зокрема було пошкоджено автомобіль з номерним знаком НОМЕР_2. При цьому, цей автомобіль марки "Ауді" з номерним знаком НОМЕР_2 належить позивачу. При цьому, вартість матеріальних збитків, завданих позивачу - власнику вказаного автомобіля марки "Ауді" з номерним знаком НОМЕР_2, внаслідок пошкодження цього автомобіля під час ДТП, яке сталося саме 17.07.2015 року становить 112543 грн. 47 коп.
Крім того, внаслідок вказаної ДТП позивачу було задано моральних страждань - моральну шкоду, у відшкодування якої останній просить стягнути з відповідача 5000 грн.
Сторона позивача підтримала позовні вимоги та їх обгрунтування, а сторона відповідача заперечувала проти задоволення позову.
Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст.61 ЦПК України: постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою; обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини, визнані судом загальновідомими не потребують доказування.
При цьому, судом враховано, що в силу вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов»язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (параграф 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Вказаний розумний строк для справи даної категорії визначено згідно з національним законодавством, а саме у ч.1 ст.157 ЦПК України, згідно з імперативними вимогами якої - суд розглядає цивільні справи вказаної категорії протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження по справі (яке було відкрито згідно з ухвалою іншого судді Дарницького районного суду м. Києва ще 06 листопада 2015 року - а.с.36, при цьому, справу було передано в провадження судді Вовка Є.І. 07.08.2017 року а.с.2 №1196).
Враховуючи викладене, положення ч.2 ст.64 ЦПК України, проаналізувавши всі матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Згідно з Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року (а.с.5) встановлено, що з вини ОСОБА_3, як водія транспортного засобу - автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 сталася дорожньо-транспортна пригода 17.07.2015 року на Південному мосту в м. Києві, внаслідок якої зокрема було пошкоджено автомобіль з номерним знаком НОМЕР_2. При цьому, цей автомобіль марки "Ауді" з номерним знаком НОМЕР_2 належить позивачу (копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ (а.с.22, 23). При цьому, матеріальний збиток, завданий позивачу - власнику вказаного автомобіля марки "Ауді" з номерним знаком НОМЕР_2, внаслідок пошкодження цього автомобіля під час ДТП, яке сталося саме 17.07.2015 року становить 90716 грн. 33 коп. (висновок експертизи від 03.04.2017 року з додатками а.с.189-210).
При цьому, згідно з вказаним висновком експертизи встановлено вказаний розмір матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля з номерним знаком НОМЕР_2, внаслідок пошкодження цього автомобіля під час ДТП, яке сталося саме 17.07.2015 року (а.с.197), а отже є безпідставним посилання сторони відповідача щодо іншого ДТП з участю автомобіля з номерним знаком НОМЕР_2.
Згідно з положеннями ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до положень ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, що згідно з висновком вказаного саме експертного дослідження (яке відбулося з попередженням експерта про відповідну кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 КК України, щодо надання переваги саме висновку експертизи) розмір вказаного матеріального збитку (який і на даний час не відшкодований відповідачем, а отже врахований за останнім розрахунком станом на 24.03.2017 року) становить саме 90716 грн. 33 коп., суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме належить стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 90716 грн. 33 коп. у відшкодування майнової шкоди (і заперечення сторони відповідача не спростовують такого висновку суду); в задоволенні решти позовних вимог належить відмовити як у безпідставних, в тому числі, оскільки стороною позивача не надано доказів щодо заподіяння позивачу моральної шкоди.
Суд вважає, що відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» належить: судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 907 грн. 16 коп. стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3; решту судового збору зарахувати в доход держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.208, 209, 214, 215 ЦПК України,
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 90716 грн. 33 коп. у відшкодування майнової шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 907 грн. 16 коп. стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3.
Решту судового збору зарахувати в доход держави.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.