Справа № 752/6460/17
Провадження № 2/752/3397/17
Іменем України
18.12.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Колдіної О.О.
з участю секретаря - Якушко Т.А,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Скайд», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до заявлених вимог позивач просить стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Скайд» страхове відшкодування в розмірі 17914,73 гривні, витрати на праоведення оцінки вартості матеріального збитку в розмірі 700 гривень, стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 12194,39 гривень, стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу, пропорційно до розміру матеріальних вимог, та судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.11.2016 р. о 09 год. 50 хв. в м.Києві на перехресті вул.Деміївської та пр-та Лобановського сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного азсобу ВАЗ 21013 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Мітцубісі Лансер» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1
Внаслідок ДТП транспортний засіб, що належить позивачу зазнав механічних пошкоджень.
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 06.12.2016 р. винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди був визнаний ОСОБА_2
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2, була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Скайд», на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/7865214.
З метою визначення розміру матеріальної шкоди позивач звернувся до оцінювача і відповідно до Звіту № 239-16 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мітцубісі Лансер» д.н. АА 5909МР становить 30109,12 гривень. Вартість матеріального збитку з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 17914,73 гривні.
За послуги оцінювача позивач сплатив кошти в розмірі 700 гривень.
Позивач зазначає, що Страхова компанія, де була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача не виконала свої зобов»язання та не сплатила суму страхового відшкодування в розмірі 17914,73 і припинила свою діяльність, в зв»язку з чим зазначені виплати він просить стягнути в судовому порядку.
Різницю між розміром витрат, які необхідно понести на проведення відновлювального ремонту та розміром страхового відшкодування, на підставі ст.1194 ЦК України позивач просить стягнути з ОСОБА_2
Також позивач пропорційно до заявлених позовних вимог просить стягнути з відповідачів витрати, понесені ним на отримання правової допомоги та сплату судового збору.
Сторони в судове засідання не з»явились, про місце і час судового розгляду повідомлялись судом належним чином.
Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, а також представник надав згоду на ухвалення заочного рішення.
На підставі положень ст.ст. 224-226 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.11.2016 р. о 09 год. 50 хв. в м.Києві на перехресті вул.Деміївської та пр-та Лобановського сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного азсобу ВАЗ 21013 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Мітцубісі Лансер» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1
Внаслідок ДТП транспортний засіб, що належить позивачу зазнав механічних пошкоджень.
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 06.12.2016 р. винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди був визнаний ОСОБА_2
В силу ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, які встановлені судовим рішенням, не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Тобто, наявність вини в діях відповідача у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в даному випадку, встановлена і не підлягає доказуванню.
Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з роз»ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.
Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов»язок власників транспортних засобів застрахувати цивільно-правову відповідальність водіїв, які керують застрахованим транспортним засобом.
Відповідно до встановлених судом обставин на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Скайд» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/7865214.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.
На підставі ст.29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Судом встановлено, що будь-яких виплат Страховою компанією, де була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, здійснено не було.
Відповідно до положень ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов»язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З метою визначення розміру матеріальної шкоди позивач звернувся до оцінювача і відповідно до Звіту № 239-16 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мітцубісі Лансер» д.н. АА 5909МР становить 30109,12 гривень. Вартість матеріального збитку з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 17914,73 гривні.
За послуги оцінювача позивач сплатив кошти в розмірі 700 гривень.
Враховуючи положення Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі матеріального збитку, визначеному відповідно до Звіту № 239-16, з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу, а також витрат на проведення оцінки є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Право особи, якій завдані збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на їх відшкодування є абсолютним, гарантованим законом, і не може бути обмеженим наявністю договірних відносин між винуватцем ДТП та Страховою компанією, де була застрахована його цивільно-правова відповідальність, хоча цей договір і укладений на користь третьої особи.
Зазначена позиція також висловлена в постанові Верховного СУД України у справі № 6-2808цс15.
Позивач просить стягнути з відповідача різницю між розміром витрат, що необхідно здійснити на проведення відновлювального ремонту трансопртного засобу «Мітцубісі Ланцер» д.н. НОМЕР_2, визначених за результатами проведення оцінки, та розміром страхового відшкодування, обов»язок по виплаті якого покладається на Страхову компанію, де була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страхохвою виплатою (страховим відшкодуванням).
З врахуванням викладеного, вимоги позивача, заявлені до відповідача ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню
На думку, суду не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу, оскільки матеріали справи не містять розрахунку зазначених витрат, акту про надання таких послуг і прийняття їх замовником.
На підставі ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача витрати, понесені на сплату судового збору, пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 17914 гривень 73 копійки, витрати на проведення оцінки в розмірі 700 гривень, судовий збір в розмірі 387 гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 12194 гривні 39 копійок, судовий збір 252 гривні 80 копійок.
В іншій частині вимог відмовити.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачами протягом 30 днів з днія його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти дняв з моменту вручення йому повного заочного тексту рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя