Справа № 752/9738/17
Провадження №: 2/752/1118/18
11 січня 2018 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Ладиченко С.В.
за участю секретаря - Мороз О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
у травні 2017 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Просить суд:
-Стягнути аліменти на користь позивача на утримання трьох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 із ОСОБА_2 в розмірі 700,00 гривень на кожну дитину (всього 2100 (дві тисячі сто) гривень 00 копійок від заробітку відповідача (але не менше 30 % від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку) щомісячно, починаючи із дня пред'явлення цього позову і до досягнення дітей повноліття).
-Стягнути аліменти на користь позивача на утримання трьох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 із ОСОБА_2 в розмірі 700,00 гривень на кожну дитину (всього 2100 (дві тисячі сто) гривень 00 копійок від заробітку відповідача (але не менше 30 % від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку) за минулий час, а саме за останні 13,5 місяців, починаючи з лютого 2016 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 12 вересня 2003 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів громадянського стану Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 842 та видане свідоцтво про одруження НОМЕР_3 від 12.09.2003 року.
Від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06.10.2016 року шлюб між сторонами було розірвано, але фактично шлюбні відносини припинились з лютого 2016 року.
Позивач вказує на необхідність забезпечення належного рівня життя дітей, а саме фінансової допомоги на одяг, харчування, ліки, оздоровлення, відпочинок, речі до школи, витрати на дитячий садок, тренування, оплату комунальних послуг. З таким проханням позивач неодноразово зверталась до відповідача, але всі вони залишались поза увагою. Утримувати дітей на такому рівні позивач самостійно не має можливості, однак у батька дітей така можливість є, оскільки він працює в ТОВ «САГУР» на посаді Генерального директора та має постійний дохід.
Позивач зазначає, що аліменти відповідача нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, у шлюб після розлучення не вступав, інших неповнолітніх дітей, повнолітніх дочки, сина немає.
Позивач вказує, що з лютого 2016 року жодної фінансової допомоги від відповідача вона не отримувала.
Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні визнав позов частково. Пояснив, що він постійно надає матеріальну допомогу позивачці на дітей.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він перебуває в дружніх відносинах з позивачем ОСОБА_1. Зазначив, що йому відомо зі слів позивача ОСОБА_1 про те, що відповідач з лютого 2016 року фінансову допомогу позивачу не надає. Суд критично ставиться до наданих свідком показів, оскільки він надав покази зі слів позивача, яка в даному випадку являється зацікавленою особою.
Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши покази свідка, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, 12 вересня 2003 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів громадянського стану Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 842 та видане свідоцтво про одруження НОМЕР_3 від 12.09.2003 року (а.с.9).
Від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11-13).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06.10.2016 року шлюб між сторонами було розірвано, але фактично шлюбні відносини припинились з лютого 2016 року (а.с.10).
В ході розгляду справи ОСОБА_1 надала суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій вона просить суд:
-Стягувати аліменти на користь позивача на утримання трьох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3 із ОСОБА_2 в розмірі 1000,00 гривень на кожну дитину (всього 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок від заробітку відповідача (але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку) щомісячно, починаючи із дня пред'явлення цього позову і до досягнення дітей повноліття.
-Стягнути аліменти на користь позивача на утримання трьох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 із ОСОБА_2 в розмірі 1000,00 гривень на кожну дитину (всього 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок від заробітку відповідача (але не менше 30 % від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку) за минулий час, а саме за останні 13,5 місяців, починаючи з лютого 2016 року по травень 2017 року.
Суд критично ставиться до заявлених позовних вимог позивачем в частині стягнення аліментів з відповідача за минулий час, а саме за останні 13,5 місяців, починаючи з лютого 2016 року по травень 2017 року, оскільки позивач звернулась до суду лише у травні 2017 року.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюється вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частиною 2 ст. 51 Конституції України, яка прийнята 28 червня 1996 року, та ст. 180 СК України від 10 січня 2002 року № 2947-III чітко визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Аліменти є одним із способів виконання батьками обов'язку по утриманню дітей. Їх стягнення не залежить від того, чи знаходяться в шлюбі батьки, розлучені вони або взагалі не перебували в ньому. Аліменти стягуються на користь одного з батьків, з яким проживає дитина, є його власністю і повинні використовуватись за цільовим призначенням, тобто саме на утримання дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, при чому обов'язком особистим і індивідуальним.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідністю із ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, встановлених ст. 184 цього кодексу.
Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь позивача на утримання трьох неповнолітніх дітей, у твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше мінімального розміру аліментів на одну дитину у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня позовної заяви (16.05.2017 року) до досягнення дітей повноліття.
На думку суду, розмір аліментів у розмірі 1000,00 гривень є необхідним і достатнім для забезпечення належного утримання дітей, оскільки рівнозначний обов'язок щодо його утримання ст. 141 СК України покладається також на позивача по справі.
Щодо позовних вимог у частині стягнення аліментів, що передує зверненню позивачки до суду, суд вважає, що у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачка мала можливість реалізувати своє право на стягнення аліментів з відповідача, але до суду не зверталась.
На підставі викладеного, ст. ст. 80, 84, 141, 180-183, 191 СК України, керуючись 10, 12, 13, 81, 83, 258, 263, 265, 268, 430 ЦПК України, суд,-
позов- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 (одна тисяча) грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви (16.05.2017 року) до досягнення дітей повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.В. Ладиченко