Справа № 752/27570/17
Провадження № 2/752/3005/18
Іменем України
03.01.2018 року суддя Голосіївського районного суду м.Києва Колдіна О.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання визнання незаконним та скасування рішення та зобов»язання здійснити дії,
позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Правобережного об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві про винання незаконним та скасування рішення відповідача про утримання з грудня 2017 року 20% пенсії ОСОБА_1, що складає 1 897,04 гривень, та зобов'язання Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві повернути в триденний строк суму безпідставно стягнених з ОСОБА_1 коштів з одночасною сплатою нарахованої на цю суму пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного Банку України.
Дослідивши матеріали заяви, вважаю за необхідне у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства
Відповідно до положень ст.1 КАС України в редакції від 15.12.2017 р., Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв»язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Як вбачається з матеріалів заяви, позивач звертається до суду з позовом про визнання незаконним рішення Правобережного об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо утримання пенсії та зобов'язання здійснити дії.
Відповідно до покладених завдань і функцій, Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у цій сфері правовідносин, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання визнання незаконним та скасування рішення та зобов»язання здійснити дії.
Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України,
відмовити у відкриті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання визнання незаконним та скасування рішення та зобов»язання здійснити дії.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: