ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15128/16-ц
провадження № 2/753/7004/17
"05" жовтня 2017 р. Дарницький районний суд м.Києва в особі судді Вовка Є.І., при секретарі Крамарчук А.О., в приміщенні Дарницького районного суду м.Києва, в судовому засіданні по розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ансу» до ОСОБА_2 про стягнення доларів США, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк»,
Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом, щодо стягнення на користь позивача з відповідача заборгованості за Кредитним договором №6410009 від 06.06.2008 року в розмірі 8836,43 доларів США та судовий збір.
При цьому, судом враховано, що в силу вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов»язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (параграф 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Вказаний розумний строк для справи даної категорії визначено згідно з національним законодавством, а саме у ч.1 ст.157 ЦПК України, згідно з імперативними вимогами якої - суд розглядає цивільні справи вказаної категорії протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження по справі (яке було відкрито згідно з ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Парамонова М.Л. ще 22 вересня 2016 року - а.с.54, при цьому, справу було передано в провадження судді Вовка Є.І. 07.08.2017 року №1218 а.с.2).
В обґрунтування позовних вимог у позові, зокрема зазначено, що Кредитний договір №6410009 від 06.06.2008 року був укладений між відповідачем та ЗАТ "Перший Український Міжнародний Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк"), (далі Банк), зобов'язання за яким Банк виконав повністю - надав відповідачу кредит на суму 21499 доларів США за умови його повернення та сплати відповідачем процентів за користування кредитом, а відповідач ці свої зобов'язання не виконав належним чином, у зв"язку з чим, розмір заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором станом на 15.03.2017 року становить 8836,43 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом - 5812,10 доларів США та за процентами - 3024,33 доларів США.
16 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ансу» та Публічним акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого позивач як кредитор набув право вимоги до відповідача щодо виконання його зобов"язань за вищевказаним Кредитним договором.
У поясненнях представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, а сторона відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Проаналізувавши наведені дані, всі інші матеріали справи, в тому числі копії: вказаних договорів (з додатками); розрахунку заборгованості; довідки Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (а.с.67), в якій зазначено щодо відсутності заборгованості у ОСОБА_2 заборгованості по кредиту і процентам за користування кредитом щодо вказаного кредитного договору №6410009 від 06.06.2008 року; листа Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» щодо відсутності заборгованості щодо вказаного кредитного договору №6410009 від 06.06.2008 року та його закриття (а.с.99), суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до положень ст.1054 ЦК України: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до положень ст.526, п.1 ст.530 ЦК України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, в тому числі, у встановлений в ньому строк.
Відповідно до положень п.1) ч.1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов"язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
З положень ст.533 ЦК України вбачається, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях (при цьому, позивачем не доведено наявність у нього права на здійснення операцій в іноземній валюті).
Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, вищевказаний кредитний договір №6410009 від 06.06.2008 року дійсно був укладений між відповідачем ОСОБА_2 та ЗАТ "Перший Український Міжнародний Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк"), (далі Банк), зобов'язання за яким Банк виконав повністю - надав відповідачу кредит на суму 21499 доларів США за умови його повернення та сплати відповідачем процентів за користування кредитом. Проте, з довідки Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» вбачається, що станом на 19 липня 2013 року (без визначення часу, а отже станом на початок цієї дати) вже була відсутня заборгованість у ОСОБА_2 по кредиту і процентам за користування кредитом щодо вказаного кредитного договору №6410009 від 06.06.2008 року. Наведене підтверджується і листом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» від 12.12.2016 року щодо відсутності заборгованості щодо вказаного кредитного договору №6410009 від 06.06.2008 року, в якому зазначено що його саме закрито, а не передано право вимоги щодо нього.
При цьому, згідно з наданими стороною позивача копіями додатків до Договору відступлення права вимоги 16 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ансу» та Публічним акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» (відповідно до умов якого, викладених у п.1.2 вказані права вважаються відступленими в дату Акта приймання-передачі Реєстру Боржників, який був складений лише 19 липня 2013 року (а.с.145-152), тобто протягом цього дня (зворотне позивачем не доведено), при цьому, відповідний акт-приймання передачі (а.с.153) взагалі був складений лише 15 серпня 2013 року.
Крім того, наведені висновки суду щодо відсутності заборгованості у відповідача перед ПАТ «Перший Український міжнародний банк» за вказаним кредитним договором №6410009 від 06.06.2008 року на момент фактичного укладення вказаної угоди щодо відступлення права вимоги підтверджується і листом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» від 12.12.2016 року щодо відсутності заборгованості щодо вказаного кредитного договору №6410009 від 06.06.2008 року, в якому зазначено що його саме закрито, а не передано відповідне право вимоги щодо нього.
У відповідності до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.
У відповідності до п.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати по справі у виді судового збору належить зарахувати в доход держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.208, 209, 214, 215 ЦПК України,
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ансу» відмовити у повному обсязі.
Судовий збір зарахувати в доход держави.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.