Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6665/17
16 січня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Степаненка О.М., за участю секретаря Запорожець Я.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача адвоката Радіонової Т.Є.,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача за довіреністю ОСОБА_4,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, вказуючи, що 10.06.2009 між ним та відповідачем було укладеного договір позики, посвідчений нотаріусом Сопільняк А.О., за яким (п.1) ОСОБА_3 позичила у нього 107000 грн., еквівалент 10000 євро. Вони дійшли домовленості, що договір є оплатним, позичальник зобов'язався сплачувати щомісячно 5% на залишок від позиченої суми. Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується його підписом на договорі позики. Відповідно до п.2 Договору виплата боргу повинна була здійснена ОСОБА_3 до 10.06.2010.
Водночас 10.06.2009 між ним та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, за яким забезпечувались всі вимоги іпотекодержателя як кредитора за умовами договору про надання позики. По закінченню у договорі позики строку (10.06.2010) відповідач борг не повернув.
Просив стягнути із відповідача на його користь суму основного боргу у розмірі 301774 грн., який він розраховує виходячи з еквіваленту отриманої позики, яка відповідає 10000 євро за актуальним курсом НБУ по відношенню гривни до євро, борг за процентами - 524300 грн., а також судові витрати.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, визначених у позові, зазначив, що підтвердженням отримання відповідачем грошових коштів є його підпис на договорі позики. Розписку не складали. Причиною звернення до суду через 7 років з крайньої дати, до якої ОСОБА_3 зобов'язана повернути позику, пояснив, що надіявся на порядність ОСОБА_3., яка просила почекати, та запевнювала, що весь борг з відсотками вона поверне. Просив позов задовольнити.
В суді ОСОБА_3 пояснила, що в 2009 році їм потрібні були гроші так як дочка збиралась їхати в Італію жити. Необхідна сума складалась з 10000 євро. Через знайомих, які мешкали в Італії, їм подзвонив ОСОБА_1, який запропонував допомогу у позиченні цих грошей. Зустрілись з ним у нотаріуса 10.06.2009. Спочатку підписали договір позики та договір іпотеки, а потім на пропозицію ОСОБА_1 для передачі грошей спустились до приміщення кафе, яке знаходилось на першому поверсі приміщення, де знаходився нотаріус. Але грошей так і не отримали, так як йому хтось подзвонив і він кудись пішов. Розписку не писали. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши доводи та заперечення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
10.06.2009 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений нотаріально посвідчений Договір позики, за умовами якого відповідач позичила у позивача 107000 грн., еквівалент, яких складає 10000 євро. Повне повернення боргу повинно було відбутись до 10.06.2010.
Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 2 ст. 1047 ЦК встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до п. 5 Договору цей договір вважається укладеним з моменту фактичної передачі грошей ОСОБА_3
Як зазначено вище момент фактичної передачі грошей міг бути підтверджений розпискою, яка за своєю суттю є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладання, так і засвідчує отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Така розписка не складалась, цей факт підтверджено як позивачем так відповідачем.
Суд звертає увагу, що із відомостей Договору позики не вбачається, що ОСОБА_3 отримала кошти від ОСОБА_1, а лише зазначені умови отримання та строки їх повернення.
Суд не погоджується із твердженнями позивача про те, що довір іпотеки є належним доказом передачі грошей, так як п.1.1 цієї угоди встановлено, що дійсний договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя як кредитора за умовами договору про надання позики.
Таким чином позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт передачі ОСОБА_1 та отримання ОСОБА_3 грошової суми, а тому підстав для задоволення позову суд не вбачає.
Приймаючи до уваги, що суд вирішив спір по суті із застосуванням матеріального права, питання щодо дотримання строків позовної давності ним під час ухвалення рішення не досліджувались та не оцінювалось.
Керуючись ст. ст. 259, 263, 265 ЦПК України,
У позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики від 10.06.2009 відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Придніпровський районний суд м. Черкаси. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: О. М. Степаненко