справа № 492/971/17
Іменем України
18 січня 2018 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Гусєвої Н. Д.,
при секретарі судового засідання - Рябчук О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Арцизької міської ради Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
встановив:
Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом до відповідача про визнання за ними право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1, що складається з коридору, двох житлових кімнат, кухні, кладової, навісу, двох веранд та підвалу, а також надвірних споруд у вигляді сараю, убиральні, огорожі, воріт, колодязю та мощення, розташованих по АДРЕСА_1, що залишилося після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, посилаючись на те, що за життя померла ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину у вигляді вищезазначеного майна шляхом вступу в управління та володіння майном після смерті ОСОБА_5, який у свою чергу фактично прийняв спадщину у вигляді вищезазначеного майна шляхом вступу в управління та володіння майном після смерті ОСОБА_6 Після смерті спадкодавці позивачі вчасно звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, але у видачі відповідного свідоцтва на зазначене майно позивачам було відмовленоу зв'язку з чим позивачі змушені звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.
При розгляді цивільної справи, суд керується нормами Цивільно-процесуального кодексу України в новій редакції від 15.12.2017р., відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р.
Позивачі та їх представник в судове засідання не з'явилися, але представник позивачів надав до суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, справу просив розглянути у його відсутність та у відсутність позивачів.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, але надала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги позивачів визнала в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення, справу просила розглянути в її відсутність.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності. вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому, суд приймає визнання представником відповідача позову, і вважає, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають з питань, пов'язаних з правом особи на спадкування, тому при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися положеннями ЦК України. Згідно з п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року, його положення застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, крім того, згідно з п. 5 прикінцевих та перехідних положень цього ж ЦК, правила книги шостої (Спадкове право) ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання ним чинності. Також згідно з ч. 1 ст. 5 цього ж ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_7, суд вважає за необхідне при ухваленні даного рішення керуватися положеннями відповідно ЦК УРСР в редакції 1922 року та ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 5). Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_1, що підтверджується справою по технічній інвентаризації, яка заведена у 1958 році, довідкою, виданою виконавчим комітетом Арцизької міської ради Одеської області № 1644 від 19.05.2017р. (а.с. 26, 40-60).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 08 серпня 1949 року, виданого бюро ЗАГС Арцизького району Ізмаїльської області, померлий ОСОБА_6 доводився батьком ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 6, 8).
З довідки, виданої виконавчим комітетом Арцизької міської ради Одеської області № 1642 від 19.05.2017р., вбачається, що померлий ОСОБА_6 проживав в зазначеному вище будинку до дня смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5, разом з ОСОБА_5, який доводився йому сином (а.с. 27). Крім того, цей факт підтверджується копією домової книги, в якій має місце запис про реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в зазначеному житловому будинку (а.с. 32-39).
Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 49707112 та № 49707042 (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 02.11.2017р., виданих Одеським державним нотаріальним архівом, щодо майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_6 спадкова справа не заводилась та свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с. 111, 112, 113).
За вимогами ст. 416 ЦК УРСР в редакції 1922 року допускається спадкоємство за законом і за заповітом згідно з нижченаведеними статтями.
Згідно із ч. 1 ст. 429 ЦК УРСР в редакції 1922 року, чинного на момент смерті ОСОБА_6, якщо спадкоємець, присутній в місці відкриття спадщини, на протязі трьох місяців з дня її відкриття не заявить належному нотаріальному округу про відмовлення від спадщини, він вважається таким, що прийняв її.
Відповідно до ч. 1 ст. 418 ЦК УРСР в редакції 1922 року спадкоємцями за законом є діти (в тому числі усиновлені), дружина та непрацездатні батьки померлого, а також інші непрацездатні, які перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.
Згідно з ст. 435 ЦК УРСР в редакції 1922 року особи, покликані до спадкоємства, можуть просити у нотаріального органу, за місцем відкриття спадщини, видати їм свідоцтво, що підтверджує їх права на спадщину.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5, фактично прийняв спадщину у вигляді вищезазначеного житлового будинку, оскільки постійно проживав в зазначеному будинку зі спадкодавцем ОСОБА_6 до його смерті, а також на протязі трьох місяців з дня відкриття спадщини не заявив належному нотаріальному округу про відмову від спадщини.
Як вбачається зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 23 січня 1952 року, виданого бюро ЗАГС Арцизького району Ізмаїльської області між померлим ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яка внаслідок реєстрації шлюбу змінила прізвище «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4», 14 січня 1952 року зареєстровано шлюб, про що було зроблено відповідний запис за № 3 (а.с. 7 зворот). ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 8).
З довідки, виданої виконавчим комітетом Арцизької міської ради Одеської області № 1646 від 19.05.2017р., вбачається, що померлий ОСОБА_5 проживав в зазначеному вище будинку до дня смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_7, разом з дружиною ОСОБА_4 (а.с. 28) та цей факт підтверджується копією домової книги, в якій має місце запис про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в зазначеному житловому будинку (а.с. 32-39).
Згідно спадкової справи № 183/81 Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області щодо майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_5, за заявою ОСОБА_4 заведена спадкова справа та видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади. Свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезазначений житловий будинок не видано (а.с. 126-133).
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 9).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 за життя фактично прийняла спадщину у вигляді будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7, але не оформила право власності на зазначене майно у зв'язку зі смертю.
Згідно свідоцтв про народження позивачів: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11-13), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16-18), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка внаслідок реєстрації шлюбу змінила прізвище «ОСОБА_3» на наявне «ОСОБА_3» та за якою після припинення шлюбу залишено прізвище «ОСОБА_3» (а.с. 21-23, 24, 25), в свідоцтвах про їх народження матір'ю зазначена ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, та батьком зазначений ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 10, 15, 20).
Відповідно до довідок, виданих виконавчим комітетом Арцизької міської ради Одеської області № 2409, № 2410, № 2411 від 24.07.2017р., ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які є позивачами по справі, на день смерті ОСОБА_4 були зареєстровані та в даний час проживають у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 29, 30, 31) та факт реєстрації позивачів у зазначеному будинку також підтверджується копією домової книги (а.с. 32-39).
Постановою державного нотаріуса Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1402/01-16 від 03.10.2016р., № 1403/01-16 від 03.10.2016р., № 1404/01-16 від 03.10.2016р. позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смертіОСОБА_4 (а.с. 84, 85, 86).
Згідно Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 49512990 (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та № 49512995 (заповіти/спадкові договори), листа № 1885/01-16 від 18.10.2017р., виданих державним нотаріусом Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області, щодо майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась та свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с. 105, 106, 107).
Відповідно до роз'яснень, що викладені у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строки на її прийняття не закінчилися до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 548 ЦК України в редакції 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивачі постійно проживали зі спадкодавцем до її смерті, а також фактично вступили в управління і володіння спадковим майном, тим самим, своїми діями фактично прийняли спадщину, тобто в судовому засіданні було встановлено та знайшов своє підтвердження факт прийняття спадщини позивачами.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку № 468, виданої ЖЕД-4 Комунального підприємства міського управління житлово-комунального господарства Іллічівської міської ради 08.02.2016р., ОСОБА_9 зареєстрований і проживає у кв. АДРЕСА_2 (а.с. 61). Як вбачається з заяви серії НАТ № 650125, посвідченої приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Нерук О.М. 12.02.2016р., ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, не заперечує проти оформлення права власності на будинок АДРЕСА_1 на його сестер ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а також на брата ОСОБА_2 в рівних частинах; на свою частину будинку не претендує (а.с. 62).
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_9 не проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини та не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, тому вважається таким, що не прийняв спадщину.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати за позивачами право власності на спадщину у вигляді зазначеного будинку в рівних частинах після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.
Суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки викладені позивачами в позові обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
На підставі ст. ст. 416, 418, 429, 435 ЦК УРСР в редакції 1922 року, ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 48, 76-78, 206, 211, 247, 258-259, 264-265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 -задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1, з прилеглими до нього господарськими спорудами, згідно технічної документації на зазначений житловий будинок, яка залишилася після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН: НОМЕР_2) право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1, з прилеглими до нього господарськими спорудами, згідно технічної документації на зазначений житловий будинок, яка залишилася після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН: НОМЕР_3) право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1, з прилеглими до нього господарськими спорудами, згідно технічної документації на зазначений житловий будинок, яка залишилася після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішенняможе бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п/п 15.5) п/п 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.