справа № 492/32/17
Іменем України
17 січня 2018 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Гусєвої Н.Д.,
при секретарі судового засідання - Рябчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Арциз Одеської області адміністративну справу за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Фамільний дім» про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління) звернулося до суду з зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Фамільний дім» про зобов'язання допустити головного спеціаліста інспекційного відділу № 2 Управління до проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м.Одеса, 2-ий пров.Сурикова, № 2, посилаючись на те, що до позивача звернувся з заявою ОСОБА_1 про необхідність проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства зі сторони відповідача на зазначеному об'єкті будівництва. Позивачем на підставі зазначеної заяви виданий наказ № 24ДАБК від 04.10.2016р. про направлення головних спеціалістівна проведення позапланової перевірки будівництва об'єкта будівництва відповідача та було виписано направлення № 000121 від 07.11.2016р., однак зазначена перевірка не відбулася у зв'язку з недопуском на об'єкт будівництва відповідача головних спеціалістів позивача, про що 08.11.2016р., був складений акт про недопущення посадових осіб позивача. Позивач вважає, що зазначені дії відповідача порушують норми діючого законодавства України щодо безперешкодного доступу посадових осіб позивача, які здійснюютьдержавний архітектурно-будівельний контроль, до об'єкту будівництва відповідача, який підлягає обов'язковому обстеженню у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.
При розгляді адміністративної справи, суд керується нормами Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції від 15.12.2017р., відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, але звернулась до суду з клопотаннями про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином.Так, судом, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 124 КАС України, неодноразово надсилалися судові повістки про виклик до суду за адресою місцезнаходження відповідача-юридичної особи, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак, згідно з конвертами з судовими повістками, які повернулися до суду з довідкою відділення «Укрпошти» «за закінченням встановленого строку зберігання», представник відповідача не з'явився до поштового відділення для отримання конверта з поміткою «судова повістка», що дає суду підстави вважати, що поштове відправлення із повісткою, не вручена адресату з незалежних від суду причин, і в такому випадку, відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, вважається, що така повістка вручена відповідачу належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши адміністративний позов, вивчивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши надані сторонами письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Пунктом 2 частини першої ст. 4 КАС України публічно-правовий спір визначено як спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи публічно-правових спорів, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За правилами ч. 4 ст. 5 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
За змістом ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Таким чином, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» розповсюджується на діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, які здійснюють державний нагляд (контролю) у сфері господарської діяльності шляхом проведення планових та позапланових заходів, що визначені вказаним Законом.
Відповідно до вимог п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 439/2011 від 08.04.2011р. (далі - Положення), Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, основним завданням якого є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.
Згідно з п. 6 Положення Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.
Відповідно до Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.04.2016р. №579-VII), Управління ДАБК Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м.Одеси. Тобто позивач є виконавчим органом Одеської міської ради.
В силу ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким порядком є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 553, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва.
У відповідності до пункту 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Судом встановлено, що наказом Управління № 24ДАБК від 04.10.2016р. «Про організацію проведення позапланових перевірок у 4 кварталі 2016 року» уповноважено заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 Якименко Р.К. зокрема направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок протягом 4 кварталу 2016 року (а.с. 7).
12.10.2016р. до начальника Управління надійшла заява ОСОБА_1 про порушення суб'єктом містобудування - ТОВ «СК «Фамільний дім» - вимог містобудівного законодавства за адресою: м.Одеса, 2й провулок Сурікова, 2, яка зареєстрована 17.10.2016р. за № 01-10/132-зг, згідно якої заявник просив провести позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства відповідачем, який є замовником будівництва дев'ятиповерхового будинку за вищезазначеною адресою (а.с. 8-9).
На підставі зазначеної заяви 07 листопада 2016 року було видане направлення для проведення позапланової перевірки № 000121 (а.с. 10).
Згідно п. 11 Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції.
Згідно п. 14 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема, допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до п. 16 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно п. 18 Порядку акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Як вбачається з акту недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 08.11.2016р. невстановлена особа не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на будівництво багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м.Одеса, 2-й провулок Сурікова, буд. № 2 для проведення позапланової перевірки (а.с. 11-12).
Доступ посадової особи позивача до проведення перевірки зі сторони відповідача забезпечено не було.
За таких обставин, суд вважає, що позивач як суб'єкт владних повноважень діяв в межах та на підставі діючого законодавства, підстав для не допуску посадової особи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у відповідача не було.
З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є обґрунтованими, та такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
В частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що згідно вимог ч. 2 ст. 139 КАС України у випадку ухвалення судового рішення на користь сторони-суб'єкта владних повноважень судовий збір з іншої сторони не присуджується.
За наведених обставин сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову не підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5-14, 20, 72, 77, 90, 124, 126, 139, 205, 229, 241-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - задовольнити повністю.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Фамільний дім» допустити головного спеціаліста інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м.Одеса, 2-ий пров.Сурикова, № 2.
Рішенняможе бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.