17.01.2018
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/9534/17
нп 1-кп/490/967/2017
Іменем України
17 січня 2018 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт, складений за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 42016150410000411, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси, є громадянином України, одруженим, має на утриманні малолітню дитину, має повну вищу військову освіту, проходить військову службу за контрактом у військовому званні лейтенант на посаді командира взводу управління командира дивізіону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , є раніше судимим 27 квітня 2016 року Центральним районним судом м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до двох місяців арешту (29 вересня 2017 року повістю відбув призначене покарання в Державній установі "Казанківська випрана колонія № 93" у період з 30 липня 2017 року по 29 вересня 2017 року),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -
26 січня 2016 року ОСОБА_4 , проходячи військову службу за контрактом у військовому званні лейтенант на посаді начальника служби пального та мастильних матеріалів тилу військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , будучи обізнаним з умовами проходження військової служби, діючи умисно, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не маючи поважних причин для звільнення від обов'язків військової служби, не з'явився до місця несення служби - військової частини НОМЕР_1 та незаконно перебував за її межами, проводячи час на власний розсуд за місцем свого проживання у м. Миколаєві до 08 год. 00 хв. 02 жовтня 2017 року, за виключенням часу відбування ним покарання у виді арешту в Державній установі "Казанківська випрана колонія № 93" в період з 30 липня 2017 року по 29 вересня 2017 року.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, винним себе визнав повністю та повідомив, що 26 січня 2016 року, проходячи військову службу за контрактом у військовому званні лейтенант на посаді начальника служби пального та мастильних матеріалів тилу військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , він, будучи обізнаним з умовами проходження військової служби, не маючи поважних причин для звільнення від обов'язків військової служби (через те, що хотів залишатися з дружиною та дитиною), не з'явився до військової частини НОМЕР_1 і перебував за місцем свого проживання у м. Миколаєві до 08 год. 00 хв. 02 жовтня 2017 року, за виключенням часу відбування ним покарання у виді арешту в Державній установі "Казанківська випрана колонія № 93" в період з 30 липня 2017 року по 29 вересня 2017 року. У вчиненому щиро кається. Бажає проходити військову службу і відбути до зони проведення антитерористичної операції, просить застосувати до нього Закон України "Про амністію у 2016 році" і звільнити його від відбування покарання.
Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам, що викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, і жоден з учасників процесу ці обставини не оспорює, з огляду на що суд вважає їх встановленими.
Наведені вище дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 407 КК України, як нез'явлення вчасно без поважних причин на службу військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що він вчинив тяжкий умисний злочин, його особу, а саме те, що він має постійне місце проживання, є раніше судимим за аналогічні злочини, є одруженим та має на утриманні малолітню дитину, є учасником бойових дій та брав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції в ОРДЛО, як обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину повторно, та як обставини, що його пом'якшують - щире каяття обвинуваченого.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне за вчинений злочин призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців, яке вважає таким, що відповідає особі обвинуваченого і тяжкості вчиненого ним злочину.
Разом з цим, враховуючи те, що ОСОБА_4 має певне місце проживання, є одруженим і має на утриманні малолітню дитину, є учасником бойових дій та брав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції в ОРДЛО, щиро покаявся у вчиненому злочині, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому й можливим, на підставі ст. 75 КК України, звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням строком на один рік шість місяців з покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
У застосуванні до обвинуваченого амністії, проголошеної Законом України "Про амністію у 2016 році", слід відмовити, оскільки злочин, вчинений ОСОБА_4 , є триваючим, його вчинення тривало також після призначення вироком від 27.04.2016 Центрального районного суду м. Миколаєва покарання, але до повного відбуття його відбуття, а також закінчилося після набрання вказаним Законом чинності (після 07 вересня 2017 року), у зв'язку з чим, відповідно до змісту положень п. "а" ст. 9, а також положень ст. 13 Законом України "Про амністію у 2016 році", амністія на ОСОБА_4 щодо покарання за цей злочин не поширюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367-368, 370, 371, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначити йому за цей злочин покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року шести місяців від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У застосуванні до ОСОБА_4 амністії, проголошеної Законом України "Про амністію у 2016 році", на підставі п. "а" ст. 9, ст. 13 цього Закону, - відмовити.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: