Справа № 480/2415/16-к
Провадження №1-кп - 480/24/18
"23" січня 2018 р. Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420160511200000027 від 04.07.2016 р. про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заудайка, Ічнянського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , призваного за мобілізацією 21.03.2015 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходив військову службу на посаді оператора протитанкового - кулеметного взводу третьої мотопіхотної роти військової частини - польова пошта НОМЕР_1 у військовому званні солдат, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, -
10.08.2015 року о 04 год. 00 хв., солдат ОСОБА_4 , діючи з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків з військової служби, не з'явився вчасно без поважних причин на службу на військовий полігон НОМЕР_2 міжвидового центру підготовки частин та підрозділів ( АДРЕСА_2 ) та перебував за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та незаконно без поважних причин перебував поза її межами до 08 год. 00 хв. 28.11.2015 року, тобто нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, та підтвердив обставини викладені у обвинувальному акті. Щиро кається у скоєному.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, суд вважає можливим, відповідно до положення ч.3 ст.349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор, обвинувачений, правильно розуміючи зміст даних обставин і в них немає сумнівів у добровільності їх позиції.
Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 407 КК України за ознаками: нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його відношення до скоєного злочину, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, щиро розкаявся, посередньо характеризується за місцем служби, брав участь у проведенні антитерористичної операції на сході України, має статус УБД, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та як обставину, що його пом'якшує щире каяття обвинуваченого.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне за вчинений злочин призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, яке вважає таким, що відповідає особі обвинуваченого і тяжкості вчиненого ним злочину.
Разом з цим, оскільки, розуміючи наслідки звільнення від відбування покарання за цією підставою і право заперечувати проти цього, обвинувачений ОСОБА_4 не заперечує проти застосування до нього амністії, він підлягає звільненню від відбування призначеного покарання на підставі ч. 1 ст. 74, ст. 85 КК України та ст. 2 Закону України "Про амністію у 2016 році".
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367-368, 370, 371, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 ввизнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 74, ст. 85 КК України та ст. 2 Закону України "Про амністію у 2016 році", ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
23.01.2018