Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 480/2893/16-ц
Рішення
Іменем України
15 січня 2018 року
Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю: секретаря судового засідання Шуріної Н.О.; представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним ОСОБА_1 - ОСОБА_2; представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним ОСОБА_3 - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів
та за зустрічниим позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів, -
встановив:
30 грудня 2016 року ОСОБА_1звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1посилався на те, що 27 серпня 2011 року вони з ОСОБА_3 уклали шлюб, і ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_5. Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2014 року, з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, у розмірі 1/3 частки від всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 травня 2014 року та до досягнення дитиною повноліття. Також ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_3 було звернуто до виконання виконавчий лист, який було видано Миколаївським районним судом Миколаївської області, на підставі вказаного вище рішення. У позовній заяві ОСОБА_1 вказував на те, що з 15 жовтня 2014 року, тобто з моменту ухвалення судового рішення, і на протязі чотирьох місяців після ухвалення судового рішення він добровільно сплачував аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_5, при цьому, з 18 лютого 2015 року він почав офіційно працювати в Публічному акціонерному товаристві «Югцемент», і в цей час постановою державного виконавця звернуто стягнення на його заробітну плату у розмірі ? частки від його заробітку. Також ОСОБА_1 посилався на те, що з 28 липня 2015 року і до 31 грудня 2015 року він працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Дікергофф Транспорт Україна», при цьому з 31 грудня 2015 року і по теперішній час він офіційно не працює та не отримує доходів і заробітку, оскільки не має можливості працевлаштуватися за своєю спеціальністю, із заробітком необхідним та достатнім для утримання не лише себе, а і своєї дитини. Посилаючись на свій матеріальний стан, ОСОБА_1 просив зменшити розмір аліментів, визначений за рішенням суду від 15 жовтня 2014 року, шляхом зміни способу стягнення аліментів і стягувати з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6у твердій грошовій сумі у розмірі 750 грн. 00 коп., щомісячно, але не менше 30 відсотків для дитини відповідного віку.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 січня 2017 року у вказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду.
24 січня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів.
Обгрунтовуючи зустрічний позов ОСОБА_3 вказувала на те, що ОСОБА_1 на протязі чотирьох місяців не сплачує аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_5, і взагалі не бере ніякої участі у вихованні та фінансовому забезпеченні потреб їхньої дитини, при цьому, на нормальне життєзабезпечення дочки необхідно чималих фінансових витрат, які вона тривалий час здійснює одноособово. Водночас ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_1 навмисно приховує своє місце роботи та свій дійсний заробіток, щоб не сплачувати кошти на утримання дочки, оскільки працює за кордоном, і заробляє близько 1000 євро щомісячно. Також ОСОБА_3 посилалася на те, що на її утриманні, крім їхньої з ОСОБА_1 дочки також знаходиться її хвора мати. У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_3 просила суд прийняти її зустрчіну позовну заяву, і змінити розмір стягуваних за рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області з ОСОБА_1 на її користь аліментів на утримання їхньої дочки ОСОБА_5, шляхом зміни способу їх стягнення та стягувати з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, у твердій грошовій сумі у розмірі 2747 грн. 00 коп., щомісячно.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10 квітня 2017 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 (далі - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) до ОСОБА_1 (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів та об'єднано в одне провадження.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2017 року, задоволено клопотання представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - ОСОБА_7 про витребування доказів та витребувано від Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону ОСОБА_1, за період з 01 січня 2016 року по теперішній час.
У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Вимоги за зустрічним позовом не визнав, пояснивши, що позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 через свій матеріальний стан не в змозі сплачувати аліменти, у розмірі, в якому просить відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3. Також посилався на те, що ОСОБА_1 проживає у Дніпропетровській області, і на його утриманні знаходиться його баба. Крім цього, ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_8.
Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 у судових засіданнях позовні вимоги за первісним позовом не визнали, пояснивши що розмір аліментів, який стягується з позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на користь відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 на утримання їхньої дочки ОСОБА_5 за рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2014 року, є досить малим, і таким, що не вистачає для нормального забезпечення потреб дитини. Водночас, у судових засіданняхпідтримали заявлені вимоги за зустрічною позовною заявою у повному обсязі і просили їх задовольнити.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами письмові докази, суд дійшов такого.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17 червня 2015 року шлюб між сторонами було розірвано (а. с. 21).
У шлюбі у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася дочка ОСОБА_5, яка після розірвання шлюбу залишилася проживати разом із ОСОБА_3 (а. с. 24).
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2014 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а. с. 10).
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з положеннями ч. ч. 1 - 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Оскільки спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо вимог позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 в частині зміни розміру аліментів суд дійшов такого.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 17 в абзаці 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, вирішуючи питання щодо зміни розміру стягнення аліментів, суд ураховує матеріальний та сімейний стан, а також стан здоров'я платника та одержувача аліментів, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини.
Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що дитина, дочка ОСОБА_5 часто хворіє. В матеріалах справи наявні медична документація та квитанції про придбання ліків для дитини (а. с. 25 - 27, 36).
В матеріалах справи міститься довідка № 18 від 28.11.2017 року, з якої слідує, що відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 працювала в БТУ відділу освіти Миколаївської державної адміністрації на посаді керівника гуртка, і її середньомісячний дохід за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 складав 18384 грн. 34 коп. (а. с. 31).
Також у судовому засіданні відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 пояснила, що позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 останнім часом взагалі не надає їй матеріальної допомоги на утримання їхньої дочки, і не сплачує аліменти за рішенням суду.
Згідно з копією трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_2, останній з 03 лютого 2014 року не є офіційно працевлаштованим (а. с. 101 - 105).
З копії (довідки) відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області Державної фіскальної служби України також слідує, що у ОСОБА_1 відсутні відомості про доходи за період 2016 - 2017 р. р. (а. с. 108 -109).
19 вересня 2017 року ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_8, що підтверджується копієюсвідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а. с. 173).
Суд відхиляє доводи ОСОБА_1, що на його утриманні знаходиться його баба ОСОБА_9, оскільки довідка, яка була представлена представником ОСОБА_1 на підтвердження цього факту, датована 08 червня 2017 року, при цьому, згідно з Витягом, наданим Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, з 19 червня 2017 року по 30 вересня 2017 року ОСОБА_1, перебував поза межами України, а саме у країні Польща (а. с. 164).
Обставини, які б унеможливлювали виконання обов'язку позивачем за первісним позовом, відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 по утриманню дитини за станом здоров'я судом також не встановлені.
Крім цього, відповідно до вимог ч. 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, при цьому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини стягуються аліменти за рішенням суду в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1.
Щодо вимог відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів.
З огляду на те, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_3 в цій частині підлягають задоволенню.
Так, звертаючись до ОСОБА_1 з зустрічним позовом про більшення розміру аліментів, ОСОБА_3 посилалася на те, що ОСОБА_1 працює неофіційно за кордоном, і його середньомісячний дохід складає 1000 євро. При цьому, належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно працює неофіційно, отримує дохід і має можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі, ОСОБА_3 суду не представлено.
З наявного в матеріалах справи витягу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, вбачається, що ОСОБА_1 перетинав кордон України, при цьому відомостей, про те, що він працює і отримує дохід, витяг не містить. Таким чином суд ураховує відсутність у ОСОБА_1 офіційного місця роботи та доходів, а також зміну сімейного стану ОСОБА_1, укладення ним шлюбу і створення сім'ї.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги, те, що мінімальний прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років, з 01 січня 2018 року, складає 1860 грн. 00 коп., суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог за зустрічним позовом, в частині збільшення розміру стягнення аліментів.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ст. ст. 258, 259, ст. ст. 264 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів, - відмовити повністю.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Ольшанське, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)на користь ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2) аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 930 грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині вимог за зустрічним позовом - відмовити.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.О. Шаронова
Повне судове рішення складено 22 січня 2018 року
22.01.2018