КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/3936/16-а
Провадження № 2-а/488/63/17 р.
18.12.2017 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого по справі - судді Селіщевої Л.І.,
при секретарі - Бучневій К.О.,
за участю представника позивача - ОСОБА_2,
та представника відповідача - Букреєєва Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Патрульної Поліції у м. Миколаєві про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
У жовтні 2016 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 959536 від 11.10.2016 року.
В обгрунтування позову зазначив, що 11.10.2016 року постановою старшого інспектора СБДР УПП в м. Миколаєві капітана поліції Малярчука В.М. він був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, згідно якої на нього був накладений штраф у розмірі 1 020,00 грн. Вказана постанова була мотивована тим, що позивач порушив п.п. 1.5 ПДР та п.п. 3.1.1, 3.1.2 ДСТУ 3587-97, тобто являючись відповідальною особою за утримання ВШМ м. Миколаєва, а саме вул. Новозаводська та вул. Турбіна, не забезпечив безпеку дорожнього руху та порушив вимоги норм та стандартів ДСТУ 3587-97, що виразилося у відсутності ТЗРДР в місці вибоїни асфальтобетонного покриття проїзної частини.
Не погоджуючись із вказаною постановою, посилаючись на те, що постанову винесено з порушенням норм діючого законодавства, а також на те, що він не є відповідальною посадовою особою за утримання ВШМ м. Миколаєва, позивач просив скасувати вказану постанову.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив про задоволення позову.
Представник відповідача Букреєєв Є.С. заперечував проти задоволення позову, письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши зібрані письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судовим розглядом встановлено, що 11.10.2016 року старшим інспектором СБДР УПП в м. Миколаєві капітаном поліції Малярчуком В.М. винесено постанову серії ПС1 № 959536, якою ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 020,00 грн. В обґрунтування постанови зазначено, що ОСОБА_4 будучи відповідальною особою за утримання ВШМ м. Миколаєва, а саме вул. Новозаводська та вул. Турбіна, не забезпечив безпеку дорожнього руху та порушив вимоги норм та стандартів ДСТУ 3587-97, що виразилося у відсутності ТЗРДР в місці вибоїни асфальтобетонного покриття проїзної частини, чим порушив п.п. 1.5 ПДР та п.п. 3.1.1, 3.1.2 ДСТУ 3587-97.
Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Згідно п.п. 3.1.1, 3.1.2 ДСТУ покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Гранична глибина окремих осідань, вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг І - III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів; 6 см - для решти категорій і груп. Гранична висота напливів не повинна перевищувати 2 см для доріг І - III категорій і груп А, Б і В вулиць і доріг населених пунктів; 4 см - для решти категорій і груп.
Частина 1 ст. 140 КУпАП визначає, що порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 12 Закону України "Про дорожній рух" - посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження; у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.
Судовим розглядом встановлено, що посадова особа відповідача дотрималася порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченого діючим КУпАП.
Оспорюючи постанову, позивач не надав суду жодного належного і допустимого доказу, який би доводив його позовні вимоги, а наведені ним доводи, зокрема: що він не є відповідальною посадовою особою за утримання ВШМ м. Миколаєва, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити, оскільки його позов є необґрунтованим та недоведеним у судовому засіданні, а оскаржувана ним постанова є такою, що відповідає вимогам ст.ст.283-284 КУпАП.
Що ж до вимоги позивача про закриття провадження у адміністративній справі, то суд також не вбачає підстав для її задоволення і вважає необхідним зазначити, що при розгляді даної справи судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.
Керуючись ст. ст. 8-9, 14, 250, 286, 297 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Управління Патрульної Поліції у м. Миколаєві про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського адміністративного апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення постанови.
Суддя Л.І. Селіщева