Справа № 473/4158/17
іменем України
"23" січня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Вуїва О.В.,
при секретарі Заблоцькій М.М.,
за участю: позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вознесенської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним в якому вказувала, що 23 березня 2001 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивачка придбала в останнього житловий будинок АДРЕСА_1.
В цей же день договір було зареєстровано на Вознесенській універсальній товарно-сировинній біржі за № 220, разом з тим покупець зареєструвала право власності щодо придбаного майна в КП "Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації".
Нотаріально договір сторони не посвідчували.
Однак всі істотні умови договору купівлі-продажу були виконані, а саме продавець передав покупцю майно, а покупець прийняла його та сплатила за нього певну грошову суму, обумовлену сторонами договору.
В подальшому ОСОБА_1 дізналася, що спірний договір є недійсним, що створює їй перешкоди в користуванні та розпорядженні придбаним майном.
Враховуючи неможливість нотаріального посвідчення договору на час розгляду справи з об'єктивних причин, а тому позивачка просила суд визнати такий договір дійсним.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача - Вознесенської міської ради в судове засідання не з'явилася, проте надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає повністю.
Суд вважав можливим розглянути справу без особистої участі представника відповідача, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до висновку про можливість застосування передбачених ст. 206 ЦПК України наслідків визнання відповідачем позову, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
При цьому судом встановлено, що 23 березня 2001 року ОСОБА_1 придбала в ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1, зареєструвавши в цей же день письмовий договір купівлі-продажу на Вознесенській універсальній товарно-сировинній біржі про що в журнал реєстрації біржових угод з нерухомістю внесено запис №220.
Покупець зареєструвала право власності в КП "Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації".
Нотаріально договір сторони не посвідчували, проте повністю виконали взяті на себе зобов'язання.
В 2017 році ОСОБА_1 дізналася, що спірний договір є недійсним, що створює їй перешкоди в користуванні та розпорядженні придбаним майном.
Сторони в свій час ухилилися від належного (нотаріального) посвідчення договору купівлі-продажу. Разом з тим нотаріальне посвідчення договору на час розгляду справи неможливе в зв'язку з тим, що продавець помер, крім цього право власності на будинок вже зареєстроване за позивачкою, як новим власником.
Ст. 9 Житлового Кодексу України вказує, що громадяни України мають право на придбання будинків і квартир на біржових торгах.
При укладенні договору сторони узгодили всі його істотні умови і виконали свої зобов'язання, але не здійснили нотаріального посвідчення цього договору, як того вимагала ст. 227 ЦК України 1963 року (чинна на час придбання майна).
З положень ч. 1 ст. 47 ЦК України 1963 року вбачається те, що угода, укладена з порушенням вимог про її обов'язкове нотаріальне посвідчення, вважається недійсною.
Проте, згідно ч. 2 ст. 47 ЦК України 1963 року, якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.
В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що цивільне право позивачки підлягає захисту, а позов - задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений та зареєстрований 23 березня 2001 року на Вознесенській універсальній товарно-сировинній біржі про що в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю внесено запис №220, за яким ОСОБА_1 купила у ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя : Вуїв О.В.