Справа № 473/205/18
"22" січня 2018 р. суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Лузан Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Вознесенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
В січні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню .
Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом, вчиненим 16.11.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, та зареєстрованим в реєстрі за № 11475 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” грошових коштів, який на даний час перебуває на виконанні в Вознесенському міськрайонному відділі ДВС ГТУЮ у Миколаївській області.
Розглянувши дану заяву про забезпечення позову, суддя прийшов до наступного.
Так, відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. (ч.2 ст.149 ЦПК України).
При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.
Разом з тим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
З матеріалів позову вбачається, що між сторонами виник спір щодо виконавчого напису, вчиненого 16.11.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 11475 .
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на те, що між сторонами виник спір, який перебуває на розгляді в суді, боржником оскаржується виконавчий документ, а відтак суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову є підставною і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Вознесенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Зупинити стягнення за виконавчим написом, вчиненим 16.11.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, та зареєстрованим в реєстрі за № 11475 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” невиплачених в строк грошових коштів, який перебуває на виконанні в Вознесенському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Л.В. Лузан