Справа № 467/2092/14-ц
6/467/3/18
23.01.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Кологривої Т.М.
секретаря судового засідання Романенко Т.І.
державного виконавця Шевченка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка подання старшого державного виконавця Арбузинського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області про обмеження виїзду за кордон особи, яка має на виконанні зобов'язання, покладені на неї
Сташий державний виконавець Арбузинського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області ОСОБА_1 звернулась до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що на виконанні у відділі ДВС знаходиться виконавчий лист № 467/2092/14-ц, виданий 24.11.2014 року Арбузинським районним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 2381 грн.
Шляхом здійсненої державним виконавцем перевірки через Пенсійний фонд України та Державну фіскальну службу України було встановлено, що боржник ніде не працює. Відповідно до інформації Управління ДМС у Миколаївській області боржник паспорт для виїзду за кордон не отримувала. За місцем реєстрації боржник не проживає. Посилаючись на те, що за боржником числиться заборгованість у розмірі 2381 грн., заявник прохав задовольнити подання.
У судовому засіданні старший державний виконавець подання підтримав та пояснив, що ОСОБА_2 протягом 4 років не виконує рішення суду, не працює, місце перебування її не відоме, має заборгованість у розмірі 2381 грн. Крім того державний виконавець вважає, що боржник може виїхати за кордон, таким чином ухилиться від виконання рішення суду.
Вислухавши державного виконавця, дослідивши подання, вивчивши надані суду письмові докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань покладених на нього судовим рішенням, - до виконання таких зобов'язань.
Відповідно до ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення; суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення; ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
На підставі п.9 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Отже, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Разом з тим, відомостей про те яким саме чином боржник ухиляється від виконання рішення суду матеріали справи не містять.
Крім того, державним виконавцем не надано доказів того, що боржник відмовляється виконувати його розпорядження щодо проведення виконавчих дій та ним вчинені всі можливі дії, спрямовані на погашення боргу.
Також, відсутні відомості про повідомлення боржника про направлення до суду подання про встановлення йому тимчасового обмеження у праві виїзду, чим порушено п.3 глави 13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року.
Також державним виконавцем не надано достовірних доказів того, що відповідач свідомо не виконує покладений на нього обов'язок, тоді як виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Таким чином, доказів, які б свідчили про те, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, тобто, ухиляється від виконання вказаного рішення суду відділом ДВС суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що в задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 258-261, 441 ЦПК України, суд
У задоволенні подання старшого державного виконавця Арбузинського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області про обмеження виїзду за кордон особи, яка має на виконанні зобов'язання, покладені на неї відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Т.М.Кологрива