Провадження №22-ц/772/213/2018
Категорія: 27
Головуючий у суді 1-ї інстанції Жмудь О. О.
Доповідач :Оніщук В. В.
19 січня 2018 рокуСправа № 127/17113/17м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
судді-доповідача: Оніщука В.В.
суддів: Медвецького С.К., Сала Т.Б.,
за участю секретаря Ліннік Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2017 року (головуючий суддя Жмудь О.О.), ухваленого в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, -
В серпні 2017 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що 17 квітня 2013 року між ним та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. В позові зазначено, що підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». Крім того, відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши кредитні кошти, однак відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 30 червня 2017 року становить 35 283,91 грн., з яких: 495,70 грн. - заборгованість за кредитом; 28 181,83 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 4 450,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500, 00 грн. - штраф (фіксована частина); 1 656,38 грн. - штраф (процентна складова), а тому просив стягнути з відповідача на його користь зазначену заборгованість, а також стягнути судові витрати.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299, заборгованість в загальній сумі 1 920,59 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 495,70 гривень, заборгованість по процентах - 857,24 грн., штраф - 500,00 грн. (фіксована частина), штраф - 67,65 грн. (процентна складова).
В задоволенні позовних вимог про стягнення із ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» процентів в сумі 27 324,59 грн., комісії та пені в розмірі 4 450,00 грн., а також штрафу в сумі 1 588,73 грн. - відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подано апеляційну скаргу, мотивовану тим, що відповідачем не було оскаржено ні збільшення кредитного ліміту, ні зміну відсоткової ставки, відтак останній погодився з умовами договору та використовував кредитні кошти, а тому просив рішення суду в частині відмови у стягненні суми скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, при цьому зроблено посилання на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч.2 ст.372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу (пункт 9 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України).
Суд, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов частково, районний суд виходив з того, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню, при цьому судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості і встановлено його часткову невідповідність вимогам чинного законодавства України та умовам договору.
Однак повністю погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи і суд неправильно застосував норми матеріального права, тому суд апеляційної інстанції на підставі ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафу в сумі 500 грн. (фіксована частина) скасовує та ухвалює в цій частині нове рішення з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 17 квітня 2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №б/н, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Факт укладення між сторонами кредитного договору підтверджується підписаною відповідачем заявою, в якій він також засвідчив про своє ознайомлення та згоду із Умовами та Правилами надання банківських послуг.
Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.
З матеріалів справи видно, що на виконання умов договору, позивач надав
ОСОБА_3 передбачені договором кошти, однак відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту в повній мірі не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 30 червня 2017 року заборгованість становить 35 283,91 грн., з яких: 495,70 грн. - заборгованість за кредитом; 28 181,83 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 4 450,00 грн. - заборгованість за комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1 656,38 грн. - штраф (процентна складова).
Судом першої інстанції було перевірено розрахунок заборгованості ОСОБА_3, наданий ПАТ КБ «ПриватБанк» та встановлено, що стягненню з відповідача на користь банку підлягають проценти за користування кредитом в розмірі 30,00 % річних за весь період, що було погоджено сторонами під час укладення договору, оскільки процентна ставка змінювалась банком безпідставно, а також судом першої інстанції було здійснено власний розрахунок процентів за ставкою 30% річних та визначено, що до стягнення з ОСОБА_3 станом на 30 червня 2017 року підлягають проценти за користування кредитом в сумі 857,24 грн..
Згідно із ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Вимогами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року визначено, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Відповідно до ч. ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції вірно обраховано процентну складову штрафу з урахуванням умов договору, якими передбачено обов'язок позичальника сплатити штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по кредитному договору, а також правильно відмовлено у стягненні 4 450,00 грн. заборгованості, яка включає в себе заборгованість по комісії та пені, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки як юридичної відповідальності, одночасне застосування яких є неприпустимим, а також законодавством не передбачено такого виду цивільно-правової відповідальності як комісія, оскільки це є лише платою за послуги банку.
Однак, судом першої інстанції безпідставно стягнуто штраф в сумі 500 грн. (фіксована частина), оскільки це суперечить положенням ст. 549 ЦК України, якою передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється виключно у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Викладені в апеляційній скарзі посилання на те, що відповідач не оскаржував зміну відсоткової ставки, є безпідставними, при цьому апеляційна скарга взагалі не місить доводів, які б спростовували здійснений судом першої інстанції розрахунок заборгованості по відсоткам та висновок щодо відмови у стягненні інших платежів.
На підставі наведеного, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн. підлягає скасуванню і в цій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення, а в іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн. скасувати і в цій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та відповідно до вимог ч. 3 ст. 389 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: /підпис/ В.В. Оніщук
Судді: /підпис/ С.К. Медвецький
/підпис/ Т.Б. Сало
Згідно з оригіналом:
Суддя-доповідач В.В. Оніщук