Справа №127/907/18
Провадження №1-кс/127/365/18
18 січня 2018 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 від 15.12.2017 року про закриття кримінального провадження № 12016020010005321 від 11.07.2016 року,-
ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на постанову слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 від 15.12.2017 року про закриття кримінального провадження № 12016020010005321 від 11.07.2016 року.
Скарга мотивована тим, що постанова про закриття кримінального провадження винесена без всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, що призвело до неналежного розслідування кримінального провадження та в подальшому його закриття. Скаржник просив скасувати постанову про закриття кримінального провадження №12016020010005321 від 11.07.2016 року.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (ухвали про відкриття провадження від 15.01.2018 в електронному вигляді).
Слідчий суддя враховуючи стислі строки розгляду даної категорії справ, вважає за необхідне розглянути скаргу у відсутність скаржника, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що під час досудового розслідування було здійснено всі можливі слідчі дії, для встановлення фактичних обставин у кримінальному провадженні. Досудове розслідування було проведено всебічно, повно та неупереджено, у зв'язку з чим вважає скаргу необґрунтованою, а тому просив відмовити в її задоволені.
Вислухавши думку слідчого, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
11.07.2016 року розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженні № 12016020010005321, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень ч.2 ст. 382 КК України.
В ході проведення досудового розслідування слідчим було проведено ряд слідчих дій, а саме допитано свідків, здійснено запити у відповідні установи на отримання інформації з метою перевірки обставин зазначених у заяві про скоєння кримінального правопорушення, а також проведені інші слідчі та процесуальні дії.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 20.04.2016 року Вінницький окружний адміністративний суд, розглянувши адміністративну справу № 802/267/16-а за позовом ОСОБА_4 , постановив - визнати бездіяльність в.о. директора Департаменту у Вінницькій області ОСОБА_5 , що полягає у неналежному розгляді скарги ОСОБА_4 від 01.02.2016 року - протиправною тазобов'язати Департамент розглянути скаргу ОСОБА_4 від 01.02.2016 року з дотриманням вимог визначених статтями 18,19 Закону України «Про звернення громадян».
До Вінницького відділу поліції 11.07.2016 року надійшло повідомлення про кримінальне правопорушення, у якому головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області просить вирішити питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Департаменту.
24.05.2016 року постановою головного державного виконавця було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа № 802/267/16-а, копії якої було надіслано сторонам виконавчого провадження.
31.05.2016 року до відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у Вінницькій області надійшов лист ДДАБІ, у якому Департамент повідомляє, що звернення ОСОБА_4 розглянуто з дотриманням вимог ЗУ «Про звернення громадян» та Департаментом неодноразово вживались заходи щодо запрошення скаржника на розгляд його звернення шляхом направлення на електронну адресу запрошення та у телефонному режимі. Також, 31.05.2016 року на виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду Департамент розглянув звернення ОСОБА_4 від 01.02.2016 року стосовно дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт на присадибній земельній ділянці по 2-ому АДРЕСА_1 у чому повідомив скаржника.
В подальшому, 15.06.2016 року ОСОБА_4 повідомив у своїй заяві до головного державного виконавця, що 17.05.2016 року він прибув за попереднім викликом по телефону посадової особи Департаменту ОСОБА_6 , та незадоволений їх рішенням щодо розгляду попередньої скарги, подав ще одну скаргу у той же день, мотивуючи її тим, що офіційного запрошення йому надіслано не було, а лише дзвінок на мобільний телефон, через який, власне, він прибув.
Допитаний під час досудового розслідування ОСОБА_5 , який виконував на той час обов'язки директора Департаменту, пояснив, що першочергова скарга ОСОБА_4 була розглянута 15.02.2016 року з доданими до неї матеріалами перевірки, без участі ОСОБА_4 , так як останній не з'явився.
Через деякий час, коли завершилась черга судових спорів між відділом ДВС МУЮ у Вінницькій області та Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції, ОСОБА_4 , будучи незадоволеним складеною ситуацією, звернувся до Уповноваженого з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав людини Верховної Ради України.
Відповідно до звернення, 13.06.2017 року було складено на ОСОБА_5 протокол про адміністративне правопорушення завідувачем сектору Департаменту з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України, ОСОБА_7 .
Після чого, 13.06.2017 року постановою Вінницького міського суду справу про адміністративне правопорушення було закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Того ж дня, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду, де поставив питання про зміну постанови Вінницького міського суду від 13.06.2017 року. Так, 05.07.2017 року Вінницький апеляційний суд задовольнив скаргу ОСОБА_4 та визнав ОСОБА_5 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.212-3 КУпАП, а також постановив: справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи вищезазначені факти, Департамент виконав виконавчий лист з порушенням Закону України «Про звернення громадян» у ч. 7 ст.212-3 КУпАП - незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення Закону України "Про звернення громадян", за що був визнаний винуватим ОСОБА_5 постановою Вінницького апеляційного суду від 05.07.2017 року.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме діяння.
Таким чином, діяння Департаменту в особі виконавця обов'язків директора Департаменту не потягли за собою суспільно-небезпечних наслідків та не можуть бути визнані кримінально караними за невиконання рішення суду, відповідно ч. 2 ст. 382 КК України.
З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом, який згідно ст. 24 КК України полягає в тому, що особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання, що також не знайшло свого підтвердження в ході слідства.
Провівши досудове розслідування та дослідивши докази в їх сукупності слідчим було встановлено, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановлені відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Слідчий суддя враховуючи всі обставини кримінального провадження приходить до висновку, що слідчим було вчинено всіх заходів стосовно всебічного, повно і неупереджено дослідження обставин кримінального провадження, надано належну правову оцінку та забезпечено прийняття законного і неупередженого процесуального рішення.
Враховуючи, що слідством не здобуто доказів, які свідчать про вчинення начальником ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України, тому висновки слідчого стосовно необхідності закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення відповідають вимогам кримінально-процесуального законодавства та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Таким чином слідчий суддя приходить до переконання, що постанова слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 від 15.12.2017 року про закриття кримінального провадження № 12016020010005321 від 11.07.2016 року, винесена законно та обґрунтовано з дотриманням норм кримінально-процесуального законодавства, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 від 15.12.2017 року про закриття кримінального провадження № 12016020010005321 від 11.07.2016 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення
Слідчий суддя: