Справа № 148/1847/17
Провадження №2/148/129/18
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
17 січня 2018 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд
Вінницької області в складі: судді Саламахи О.В.
за участю: секретаря Носулько К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю заінтересованої особи - Шпиківської територіальної громади Вінницької області, про визнання втрати права користування жилим приміщенням та усунення перешкод у здійсненні права власності, -
До Тульчинського районного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання втрати права користування жилим приміщенням та усунення перешкод у здійсненні права власності.
Позов мотивовано тим, що позивачу належить будинок, за адресою: АДРЕСА_1, у якому зареєстровано ОСОБА_2, який не є членом її сім'ї і не проживає за вказаною адресою з 01.04.2015.
Позивач зверталася до ОСОБА_2 з проханнями знятися з реєстрації у належному їй будинку, на що останній відповів відмовою та з реєстрації не знявся.
Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом, просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком, за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язавши його знятися з реєстрації у вказаному будинку.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує і проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився і відомості про причини своєї неявки суду не повідомив хоча своєчасно і належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.
За таких обставин, суд ухвалив, розглянути справу заочно за відсутності відповідача на підставі наявних у справі даних і доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачу належить будинок, за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 04.02.2010 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25765713 від 02.04.2010 (а.с. 5, 6).
Згідно довідки № 513 від 16.03.2016, виданої Шпиківською селищною радою Тульчинського району Вінницької області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1, але за місцем реєстрації фактично не проживає (а.с. 7).
Статтями 13, 41 Конституції України, закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності.
Згідно ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Поняття права власності визначено ст. 316 ЦК України, згідно якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Також, згідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
На підставі ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зобов'язані зареєструвати місце свого проживання.
Відповідач не проживає у будинку позивача починаючи з 01.04.2015.
Відповідно до ст. 386 ЦК України, власник має право на судовий захист свого права власності та на підставі ст. 391 ЦК України, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Нормами ст. 71 ЖК України, визначено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
На підставі статей 12, 81 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки, під час розгляду справи не встановлено підстав для збереження жилого приміщення за відповідачем, суд вважає, що є підстави для визнання його особою, що втратила право користування жилим приміщенням, так як він тривалий час, понад шість місяців, у ньому не проживає.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача суму судового збору - 640 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 41 Конституції України, ст. 71, 72 ЖК України, ст. 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 20, 316, 319, 321, 382, 386, 391 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 19, 23, 76-81, 95, 141, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що утратив право на користування будинком, за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, знятися з реєстраційного обліку у будинку, за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого, за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1, судові витрати по сплаті судового збору - 640 (шістсот сорок) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області, а відповідач може подати до Тульчинського районного суду Вінницької області заяву про перегляд заочного рішення у строк тридцять днів з дня його проголошення.
Суддя: