іменем України
17.01.2018 р. 145/1961/17 2/145/197/2018
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Ратушняка І. О.
за участю секретаря Тихої О.Н.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Колюхівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3, яка на день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1.
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0.2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями, розташовану в АДРЕСА_1, а також земельну ділянку площею 0.3273 га, кадастровий номер НОМЕР_2, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла йому. На час відкриття спадщини даний заповіт не змінений і не відмінений.
Осіб, які б мали право на обов'язкову частку в спадковому майні, немає.
Він прийняв спадщину, подавши у встановлений строк заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Тиврівського нотаріального округу Смоляк Л.С. В нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 36-2016 щодо майна померлої ОСОБА_3.
26 серпня 2016 року він отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_1.
Отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1 в нотаріальній конторі він не має можливості, так як померлому за життя не видавався документ, яким посвідчується його право на дану нерухомість.
Просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1, 1955 року забудови, означений на плані БТІ літерою «А», з верандою «а», загальною площею, підрахованою за формулою розрахунку площ, 52,0 кв. м., загальною площею 45,9 кв.м., житловою 23,3 кв.м., допоміжною 22,6 кв.м., площею літніх приміщень 6,1 кв.м., ґанок з козирком, літню кухню та сарай «Б», погріб з шиєю П/Б, убиральню «В», хвіртка № 1, ворота №2, огорожа № 3, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої в с.Колюхів Тиврівського району Вінницької області ІНФОРМАЦІЯ_3.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з підстав, наведених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Колюхівська сільська рада позов визнає, просить справу розглянути у відсутності її представника.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу її відкриття.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3, яка на день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1.
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1, що стверджується довідкою виконкому Колюхівської сільської ради №252 від 16.09.2017 р., витягом з погосподарської книги №3 Колюхівської сільської ради за 1991-1995 рр., витягом з погосподарської книги №1 Колюхівської сільської ради за 2011-2015 рр., відповідно яких будинок з господарськими спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1, рахуються за ОСОБА_3.
Згідно технічного паспорту КП «ВООБТІ» від 02.10.2017 року вказаний житловий будинок з господарськими будівлями побудований протягом 1955-1987 років.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року N 1952-ІУ, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, згідно із ст.1, ст.6 реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР проводять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи в погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН АЗ. 1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 року №12/5-126, в якому зокрема роз'яснюється, що по об'єктах, які збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є технічний паспорт, що складається БТІ.
Позивач - спадкоємець за заповітом після її смерті, спадщину після її смерті прийняв, подавши відповідну заяву приватному нотаріусу Тиврівського районного нотаріального округу Смоляк Л.С. в установлений законодавством строк, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, немає, що стверджується повідомленням нотаріуса № 03/01-16 від 15.01.2018 р.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1233, 1235, 1268 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 р.,
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1, 1955 року забудови, означений на плані БТІ літерою «А», з верандою «а», загальною площею, підрахованою за формулою розрахунку площ, 52,0 кв. м., загальною площею 45,9 кв.м., житловою 23,3 кв.м., допоміжною 22,6 кв.м., площею літніх приміщень 6,1 кв.м., ґанок з козирком, літню кухню та сарай «Б», погріб з шиєю П/Б, убиральню «В», хвіртка № 1, ворота №2, огорожа № 3, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої в с.Колюхів Тиврівського району Вінницької області ІНФОРМАЦІЯ_3.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, тобто з 23 січня 2018 року.
Суддя Ратушняк І. О.