іменем України
"16" січня 2018 р. 145/6/17
2/145/18/2018
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Ратушняка І. О.
при секретарі Тихій О.Н.,
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2,
представника відовідача Калінчак Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів справу за позовом ОСОБА_1 до Марківської сільської ради Тиврівського району та Тиврівської РДА Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку розпаювання,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому вказує, що її покійна мати ОСОБА_5 все своє життя до дня смерті проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1.
З 1946 по 1974 року працювала в колгоспі Прапор Імені Ілліча. 21 з'їзду КПРС, мала законне право на частку земельної ділянки у вигляді паю, він їй не наділявся, оскільки її помилково було не включено до списку розпаювання земель даного колгоспу. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 не було внесено до списку пайовиків, так як вона померла 2009 році, а тому сертифікат на неї не видавався. Земельна ділянка /пай/ надавалась тим, хто проживав на день паювання.
ІНФОРМАЦІЯ_3 її мати померла, так і не скористалась своїм правом на отримання земельного паю через порушення керівництвом КСП «Прапор Імені Ілліча» Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року за № 720/95, відповідно до п.2 якого передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.
Вона є спадкоємцем всього майна своєї матері ОСОБА_5, в тому числі земельної ділянки, після її смерті, тому змушена звернутись до суду задля визнання права власності на земельну ділянку. Право на земельну ділянку не було зареєстровано за померлою, вона не має законних прав зареєструвати дану земельну ділянку на своє ім'я.
Просить визнати за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку в порядку розпаювання (пая) с.Федорівка Марківської сільської ради Тиврівського району площею 3, 03 га.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просять їх задоволити.
Представник відповідача Марківської сільської ради Калінчак Н.Б. позов не визнала, просить в його задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що відповідно до ст.15, 17 ЗК України розпорядниками земель державної власності сільськогосподарського призначення є Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, а також Тиврівська районна державна адміністрація. Право на земельну частку (пай) згідно з п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року №720/95 мають члени КСП, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Крім того, на території Марківської сільської ради відсутні вільні землі запасу та резерву.
Представник Тиврівської РДА Вінницької області в судове засідання не з'явився. Тиврівська РДА подала заяву, відповідно до якої не заперечує проти задоволення позову та просить розглянути без її представника.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08.08.1996 №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.
Відповідно до п.6 листа Верховного суду України від 29.10.2008 №19-3767/0/8-08 "Головам апеляційних судів Автономної Республіки Крим,областей, міст Києва та Севастополя" при розгляді справ про визнання права на земельну частку (пай) судам необхідно:
а) перевіряти наявність підстав, передбачених Указом Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 "Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям", відповідно до п. 2 якого право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При цьому слід мати на увазі, що трудова книжка свідчить не про членство в КСП, СК чи САТ, а про наявність трудових відносин з ними;
б) досліджувати статут підприємства, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України від 14 лютого 1992 р. №2114-ХП "Про колективне сільськогосподарське підприємство" підприємство діє на основі статуту, в якому вказується порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї; з'ясовувати, коли було видано державний акт на право колективної власності на землю, оскільки член КСП, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"').
Відповідно до довідки архівного сектору Тиврівської РДА Вінницької області №71-01/14 від 14.06.2017 р. (а.с.49), колгосп «Прапор Ілліча» с.Марківка реорганізовано в КСП «Прапор Ілліча» (протокол зборів колективу пайовиків колгоспу від 28.11.1992 року № 3), який реформовано в СВК «Прапор Ілліча» (протокол загальних установчих зборів СВК від 23.02.2000 року № 3); в документах КСП «Прапор Ілліча» села Марківка списків членів КСП та уточнених списків не виявлено; Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Прапор Ілліча» на зберігання в архівний сектор не передавався.
Крім того, архівним сектором надано список громадян, яких прийняли в колектив пайовиків колгоспу "Прапор Ілліча" села Марківка Тиврівського району на загальних зборах колгоспників 19 березня 1992 року (а.с.50-60), однак ОСОБА_5 серед них не виявлено.
Суд вважає, що позивачем та його представником не доведено існування державного акту на право колективної власності на землю КСП "Прапор Ілліча", не надано статуту підприємства, які б дали змогу з'ясувати порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, коли було видано державний акт на право колективної власності на землю, та інших будь-яких доказів про те, що мати позивача ОСОБА_5 була членом КСП "Прапор Ілліча".
Крім того, якщо громадянина помилково (безпідставно) не внесено до списку-додатка до державного акта на право колективної власності на землю до проведення розпаювання і видачі сертифікатів, йому необхідно звернутися до зборів співвласників з питанням щодо внесення особи до списку-додатка. Якщо розпаювання земель вже проведено, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання. Якщо згоди не досягнуто, спір відповідно до чинного законодавства України розглядається тільки в судовому порядку.
Оскільки за життя ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, не вчиняла ніяких дій, направлених на включення до списку додатка до державного акта на право колективної власності на земельну ділянку до проведення розпаювання, не наполягала на перепаюванні після його проведення, а тому суд вважає, що доказів неправомірності невключення спадкодавця до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю немає.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст.15, 316, 1218 ЦК України,
вирішив:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, тобто з 23.01.2018 р.
Суддя: І. О. Ратушняк