Справа № 141/1226/17
12 січня 2018 року смт. Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області
В складі: головуючого - судді Слісарчука О.М.
за участю секретаря Ставничого С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно, без участі сторін, -
ОСОБА_1 звернувся до Оратівського районного суду Вінницької області із позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно.
Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в судове засідання не з'явився, надавши заяву, щоб справу розглянули без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлена про день та час розгляду справи в судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв'язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із слідуючого.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, суд розглядає справи на засадах змагальності.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках.
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з позовної заяви і не заперечується сторонами, 10 лютого 2017 року між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу від 10.02.2017 року про продаж позивачу житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 за 45000 грн. Сторони домовились про подальше нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу.
Відповідно до розписки про отримання коштів за договором купівлі-продажу від 10.02.2017 року відповідач ОСОБА_2 отримала від позивача ОСОБА_1 кошти в сумі 45000 грн. 00 коп. за проданий житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1, який належав її батькам ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5. Гроші відповідач ОСОБА_2 отримала повністю, претензій немає. Однак нотаріально сторони договір купівлі-продажу не оформили, відповідач пообіцяла в подальшому оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна нотаріально.
Відповідно до довідки № 8827 від 27.12.2017 року виданої виконавчим комітетом Тетіївської міської ради про те, що ОСОБА_2, 1973 року народження зареєстрована АДРЕСА_2.
Відповідно до довідки № 1089 від 18.12.2017 року виданої Якимівською сільською радою Оратівського району Вінницької області про те, що згідно погосподарської книги № 9 за 1991-1995 рр. станом на 15.04.1991 року, житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, особовий рахунок НОМЕР_1 відноситься до розряду колгоспного двору, в якому проживали і були прописані: ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.02.2011 року, ОСОБА_2 є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 20.11.1991 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 одружилися 26.10.1991 року. Прізвище дружини після одруження змінено на ОСОБА_2.
14.12.2017 року виготовлений технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1.
На даний час відповідач ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна, на неодноразові звернення оформити нотаріально договір купівлі-продажу не реагує. Позивач ОСОБА_1 в свою чергу, у зв'язку з відсутністю нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, самостійно не може оформити право власності на вказане нерухоме майно, що перешкоджає йому здійснювати своє право власності на фактично належне йому за договором купівлі-продажу нерухомим майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи те, що встановлення відповідного факту пов'язане з подальшим вирішенням спору про право, зокрема права позивача ОСОБА_1 на нерухоме майно, суд вважає, що справу слід вирішувати в позовному провадженні.
Згідно приписів ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
Позивач ОСОБА_1 оплатив вартість придбаного нерухомого майна, а відповідач ОСОБА_2 написала розписку від 10.02.2017 року про отримання коштів. Таким чином, встановлено, що позивач виконав умови договору, оплативши вартість придбаного майна, а відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору.
Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. .
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до цивільного законодавства, однією із умов виникнення прав та обов'язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.
Суд може застосувати до правовідносин сторін ч. 2 ст. 220 ЦК України, відповідно до якої у випадку, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, так як по укладеному між сторонами договору відбулося часткове його виконання.
За таких обставин, суд вважає, що необхідно встановити юридичний факт укладення між ОСОБА_1, як покупцем, і ОСОБА_2, як продавцем 10.02.2017 року договору купівлі-продажу за ціною 45000 грн. 00 коп. житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 та визнати за позивачем право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує думку позивача, який просить судові витрати покласти на нього та вважає, що судові витрати слід залишити без відшкодування.
На підставі ст.ст. 16, 346, 202, 328, 334 ЦК України, керуючись ст.ст. 1, 4, 76,81, 211, 206, 258, 259, 294, 315, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт укладення між ОСОБА_1, як покупцем, і ОСОБА_2, як продавцем договору купівлі-продажу від 10.02.2017 року житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 за ціною 45000 грн. 00 коп.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 в порядку придбання за договором купівлі-продажу від 10.02.2017 року між ОСОБА_1, як покупцем, і ОСОБА_2, як продавцем.
Судові витрати залишити без відшкодування.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області.
СУДДЯ О.М. Слісарчук