Справа № 139/1158/17
23 січня 2018 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.,
з участю відповідача ОСОБА_1,
та секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,
розглянувши у підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі 22 липня 1994 року, неповнолітніх дітей не мають. Вважаючи, що фактично шлюб існує формально і не бажаючи підтримувати подружні стосунки, позивач з позовом про розірвання шлюбу 26 грудня 2017 року звернувся до суду.
Позивач у підготовче засідання не з'явився, у п. 2 позовної вимоги просив справу слухати у його відсутності через віддаленість місця проживання та зайнятість на роботі (а.с. 2).
Відповідач позовні вимоги визнала.
З врахуванням положень ч. 1 ст. 198, ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд ухвалив про проведення підготовчого засідання за відсутності позивача на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи обставину, що відповідач визнає позовні вимоги, і таке визнання позовних вимог відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.
Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити.
Із повторно виданого свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 5) слідує, що сторони з 22 липня 1994 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
Шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Збереження шлюбу за відсутності згоди одного з подружжя вже є таким, що буде суперечити його інтересам виходячи з положень ч. 1 ст. 24 СК України.
Позивач у позовній заяві обґрунтував свою вимогу про розірвання шлюбу обставиною, що фактично подружні стосунки припинені впродовж останніх десяти років. Відповідач визнала позов і ствердила факт тривалого припинення подружніх стосунків. Враховуючи підставу для припинення шлюбу, суд вважає, що цей шлюб вичерпав своє значення для сторін, він не відповідає принципам, встановленим законом і суспільством для такого союзу, а тому його необхідно розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Відповідач у судовому засіданні просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, отримане у шлюбі.
Керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81,197-198, 200, 211, 259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити. Розірвати шлюб, укладений 22 липня 1994 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Мурованокуриловецького районного управління юстиції Вінницької області за актовим записом № 36 між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Після реєстрації розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: ___________