Справа № 136/1824/17
23 січня 2018 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Стадника С.І.
секретаря судового засідання Шевчук Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та утримання дружини в період догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку, -
Позивач звернулась до суду з позовом, який обґрунтувала тим, що 29.09.2016 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 (далі-відповідач). У шлюбі в подружжя народився син - ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1). Дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Оскільки позивач не в змозі самостійно утримувати дитину та себе, вона просить суд стягнути з відповідача на її користь на утримання сина аліменти в розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття та на її утримання як дружини, в розмірі 1/6 частини від його заробітку щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову і до досягнення сином трирічного віку.
До суду позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач подав до суду заяву в якій вказав, що згодний сплачувати щомісячно аліменти на дитину в розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), а на утримання дружини - в розмірі 1/6 частки від його заробітку, при цьому просив врахувати суд, що на його утриманні перебуває малолітня дитина від попереднього шлюбу. Вказану справу відповідач просив розглянути у його відсутність.
Оскільки учасники справи скористались правом на розгляд справи у їх відсутність, суд ухвалює рішення на підставі наявних в справі доказів, при цьому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
29.09.2016 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб (а.с. 7). У шлюбі в подружжя народився син - ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1), який проживає разом з позивачем.
Статтею 180 ч.1 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутністю домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом (ст.181 ч.2 СК України).
Відповідно до ст. 84 ч.2, 4 СК України дружина, з якою проживає дитина має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трирічного віку за умови, якщо чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Враховуючи те, що дитина проживає разом з позивачем, а також те, що синові не виповнилося три роки, у позивача виникло право на отримання аліментів від відповідача на утримання дитини та на її утримання.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 80, 181 ч.3 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини, дружини (аліменти) присуджуються у частці від доходу і (або) в твердій грошовій сумі.
Згідно з частиною першою статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. При цьому, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 ч.2 СК України).
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен врахувати обставини визначені частиною 1 статті 182 СК України.
Відповідно до ст. 79, 191 СК України аліменти на дитину та дружину за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову, а згідно з положеннями визначеними ст. 84 СК України, на дружину - до досягнення дитиною трирічного віку.
Відповідач повідомив суд, що на його утриманні перебуває малолітня дитина від попереднього шлюбу. Інших обставин, що мають істотне значення при вирішенні питання щодо розміру аліментів, сторони суд не повідомили.
З огляду на викладене, а також з урахуванням обставин, що наведені у статті 182 СК України, суд дійшов до переконання, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на утримання дружини до досягнення сином трирічного віку. В решті позову відмовити за необгрунтованістю.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до Глави 8 ЦПК України.
Керуючись ст. 79, 80, 84, 181-183, 191 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст. 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та утримання дружини в період догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) аліменти на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) на утримання сина - ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1), в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого законодавством України для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову, тобто 17.11.2017 року і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_5.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) аліменти на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову, тобто 17.11.2016 року і до досягнення сином ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6.
В решті позову відмовити.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) в дохід держави судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя С.І. Стадник