Справа № 135/1406/17
Провадження № 2/135/50/18
іменем України
22.01.2018 року Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: судді Корнієнка О.М.,
при секретарі Масняк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, зазначивши, що під час перебування у шлюбі із відповідачем у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина ОСОБА_3. В даний час дитина проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 09.12.2015 року з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 500 гривень. На сьогоднішній день сума стягуваних аліментів є недостатньою для матеріального утримання дитини, у зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів. Також, погіршилося її матеріальне становище, так як на її утриманні перебуває ще одна дитина від іншого шлюбу - ОСОБА_4, 2015 року народження. Вона вимушена здійснювати утримання двох дітей. Матеріальне становище відповідача теж змінилось. Відповідач офіційно працевлаштувався та отримує щомісячно заробітну плату, що дає йому змогу сплачувати аліменти на утримання дитини щомісячно в процентному співвідношенні до отриманої заробітної плати. Тому, просила змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 09.12.2015 року по цивільній справі № 135/1480/15-ц в розмірі 500 грн. та стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання доньки аліменти в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність, свої позовні вимоги підтримує, просила їх задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 не з'явився в судове засідання, хоча про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем свого проживання шляхом надсилання повістки. Клопотання про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи за наявності поважних причин до суду не направив.
Зважаючи на неявку відповідача, повідомлено належним чином, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Суд встановив що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 09.12.2015 року з відповідача на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 500 гривень. Сума стягуваних аліментів на даний час є недостатньою для матеріального утримання дитини.
Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 192 СУ України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 року по справі № 6-143 цс13, та є обов'язковою для застосування.
Відповідач працює, має постійних дохід, а тому стягнення аліментів з нього слід проводити у частці від доходу.
Суд вважає, що виходячи із вимог частини 1 статті 192 СК України, у системному зв'язку положенням ч. 2 статті 182 СК України, розмір аліментів, які стягуються із відповідача підлягає збільшенню, оскільки утримання неповнолітньої дитини у її віці потребує від батьків додаткових зусиль та матеріальних витрат, а з урахуванням зростання цін на споживчі товари і послуги, інфляції тощо, визначений у 2015 році розмір аліментів в сумі 500 грн. на дитину, не є достатнім розміром для задоволення розумних потреб дитини, не може належно забезпечити повноцінне харчування, одяг, навчання та розвиток дитини.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із того, що аліменти - кошти на утримання дитини. Розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо - прожитковий мінімум і встановлюється законом про бюджет кожного року.
Відповідно до змісту ч. 5 ст. 183 СК України, ст. 96, 105 ЦПК України, при визначенні аліментів у частці від заробітку фактично встановлено безспірний мінімальний розмір аліментів, що повинен стягуватись із платника аліментів на одну дитину в розмірі 1/4 доходу але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Враховуючи викладене, те, що покращився матеріальний стан відповідача, позивач має на утриманні ще одну дитину, суд вважає, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача слід змінити шляхом зміни способу їх присудження з твердої грошової суми на частку від заробітку, та стягувати з відповідача щомісячно 1/4 частину його доходів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 180 - 184, 185, 192 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 258-265, 280-282 ЦПК України суд ,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначених за рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 09.12.2015 року, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на дитину.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 уродженця м. Хабаровськ Росія, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 640 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 грн. витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданною протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Суддя: