Справа № 132/100/18
Ухвала
Іменем України
"12" січня 2018 р. місто КАЛИНІВКА
Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно,
Слідчий СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , звернувся 12 січня 2018 року до суду із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 07.01.2018р. о 23.34год. до ЧЧ Калинівського ВП надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що з тілесними ушкодженнями у вигляді ножового поранення передньої черевної стінки без проникнення, доставлений до приймального відділення Калинівської ЦРЛ - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , які йому в ході суперечки під час розпиття спиртних напоїв заподіяв ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає по АДРЕСА_2 ОСОБА_4 було надано медичну допомогу. Однак в подальшому у зв'язку з погіршенням стану здоров» ОСОБА_4 було проведено оперативне втручання та встановлено діагноз проникаюча колота рана передньої черевної стінки з пошкодженням круглої зв'язки печінки та великого сальника. Після отримання виклику про вчинення вказаного кримінального правопорушення та реєстрації його в журналі єдиного обліку за № 137 від 07.01.2017р. на місце події було направлено слідчо-оперативну групу Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області. По прибуттю на місце події працівниками поліції було встановлено, що вказане кримінальне правопорушення про яке надійшло повідомлення вчинено за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчили пояснення ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_6 . У подальшому, 10.01.2018р. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. 09.01.2017р. ОСОБА_4 добровільно видав одяг, в якому був одягнений на момент нанесення йому тілесних ушкоджень, а саме: куртка чоловіча коричнева із шкірозамінника, футболка синього кольору, кофта спортивна чорного кольору. Вказані речі добровільно видані під час проведення слідчого експерименту у вказаному кримінальному провадженні визнані речовими доказами відповідно до ст.98 КПК України, оскільки вони є знаряддям вчинення вказаного кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження.
Слідчий в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи у його відсутність на підставі наданих доказів, без технічної фіксації судового процесу.
Власника вказаного у клопотанні майна повідомлено належним чином, однак останній у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Ураховуючи вказане, слідчий суддя приходить до висновку, про розгляд клопотання без участі власника майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. …Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно частини 2 цієї ж статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За ч.5 ст.171КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Як вбачається з долученої до клопотання письмової заяви ОСОБА_4 , куртка чоловіча коричнева із шкірозамінника, футболка синього кольору, кофта спортивна чорного кольору були видані ним добровільно 09.01.2018р., а із клопотанням слідчий звернувся лише 12.01.2018р., тобто з порушенням строку, встановленого ст.171 КПК України.
Слід зазначити, що майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч.3 ст.110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.
Аналізуючи наведені вимоги закону, можна зробити висновок, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.
Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положенням ст. 98 КПК України та наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбачених ст. 98 КПК України та має здійснювати контроль правильності прийнятого слідчим рішення.
Наведені слідчим у клопотанні про арешт майна підстави, у зв'язку з якими майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені слідчим у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само клопотання не є доказом будь-яких обставин.
Таким чином, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98-100, 110, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчому СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітану поліції ОСОБА_2 , що погоджене з прокурором Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області.
Слідчий суддя: