Справа № 129/1570/17
Провадження по справі № 1-кп/129/90/2018
підготовчого судового засідання
23.01.2018 року Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Гайсині кримінальне провадження № 42015020420000150 про обвинувачення ОСОБА_6 у скоєнні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч. 2 ст. 410, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 410, ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 425 КК України, -
Встановив:
01.06.2017 р. до Гайсинського районного суду надійшов затверджений прокурором обвинувальний акт від 30.05.2017 р. в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_6 у скоєнні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч. 2 ст. 410, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 410, ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 425 КК України.
01.06.2017 року ухвалою судді в цій справі призначено підготовче судове засідання, а після задоволення заяви про самовідвід головуючого у справі судді, автоматизованою системою документообігу суду визначено новий склад суду під головуванням судді ОСОБА_1 .
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та представник потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_4 вважали можливим призначити дане кримінальне провадження на підставі обвинувального акту до судового розгляду, заявили клопотання про виклик у судове засідання усіх свідків, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_5 заявила підтримане обвинуваченим ОСОБА_6 клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки цей акт не відповідає вимогам КПК України. Захисник вважала, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України і обмежує право обвинуваченого на захист та обмежує його право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини з огляду на те, що затверджений 30.05.2017 р. прокурором обвинувальний акт в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_6 у скоєнні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч. 2 ст. 410, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 410, ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 425 КК України, всупереч вимог п.3 ч.2 ст. 291 КПК України не містить повні відомості про потерпілого - юридичну особу військову частину польова пошта НОМЕР_1 , а саме не вказано повне найменування юридичної особи, включаючи дані про приналежність її до Збройних Сил України, Міністерства оборони України або до інших органів держави, які здійснюють її захист таких як Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ, які також мають у своєму складі військові частини (юридичні особи), не зазначено повної юридичної адреси потерпілої юридичної особи, її розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дату і місце державної реєстрації цієї юридичної особи.
Крім того, вказаний обвинувальний акт всупереч вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України не містить повного викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та усіх складових формулювання обвинувачення у частині обвинувачення за усіма шістьма злочинами, які поставлену ОСОБА_6 за вину, при цьому формулювання обвинувачення по кожному з кримінальних правопорушень, які інкримінують ОСОБА_6 є неконкретним, що унеможливлює правильну правову кваліфікацію дій обвинуваченого, правова кваліфікація дій ОСОБА_6 містить лише посилання на статті та частини КК України, без точного формулювання об'єктивної сторони інкримінованих злочинів, а ті обставини кримінальних правопорушень, які частково викладені по кожному із інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, в обвинувальному акті, суперечать правовій кваліфікації, зазначеній в обвинувальному акті (тобто обвинувальний акт є суперечливим).
Відповідно до ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням), що виходячи з суті даної статті має відображатися у обвинувальному акті відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. В обвинувальному акті, всупереч наведеному, відсутній виклад фактичних обставин кримінального правопорушення із зазначенням повних даних про події злочинів, обставин вчинення кримінальних правопорушень, - часу, місця, способу їх вчинення, наслідків злочину, виду і розмірів шкоди, які прокурор вважає встановленими як такі, що вказують на наявність в діях ОСОБА_6 ознак злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч. 2 ст. 410, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 410, ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 425 КК України.
В частині пред'явлення обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2 ст.410, ч.3 ст.191 КК України в обвинувальному акті всупереч вимогам п.3, п.5, п.7 ч.2 ст.291 КПК України відсутній повний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення та не зазначено розміри і види шкоди, завданих кримінальним правопорушеннями, а саме не зазначено місце вчинення злочинів - повну адресу речового складу, де скоєно злочини, не конкретизовано об'єктивну сторону вчинення злочинів, зокрема, способу привласнення військового майна, а саме не зазначено дій, що свідчать про привласнення майна, та дій чи бездіяльності, що свідчать про зловживання службовим становищем, повних даних про потерпілих від злочинів, розміри і види шкоди, завданих цими злочинами.
В частині пред'явлення обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2 ст.425 КК України в обвинувальному акті всупереч вимогам п.5, п.7 ч.2 ст.291 КПК України відсутній виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення та не зазначено розміри і види шкоди, завданих кримінальним правопорушенням, а також викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які суперечать кваліфікації діянь обвинуваченого, а саме зазначено, що усе військове речове майно на загальну суму 3081508,45 гривень було викрадене, привласнене та розтрачене іншими особами.
Відсутність формулювання обвинувачення суттєво впливає на право обвинуваченого мати повну, вичерпну інформацію про характер, обсяг і причини обвинувачення для відповідної можливості реалізації свого права на захист та підготуватися до нього. Права обвинуваченого на захист гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, доданий до вказаного обвинувального акту реєстр досудових розслідувань не відповідає вимогам ст.109 КПК України, оскільки в порушення вимог ст.ст. 109, 110 КПК України в реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015020420000150 від 12 травня 2015 року щодо ОСОБА_6 взагалі не зазначено 20 процесуальних дій, які проводились під час досудового розслідування, що також є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Також захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заявила підтримане обвинуваченим, прокурором та представником потерпілого і цивільного позивача клопотання про виклик у судове засідання усіх свідків захисту, зазначених у письмовому клопотанні, про яких стороні обвинувачення повідомлялось під час досудового розслідування справи.
Прокурор та представник потерпілого і цивільного позивача вважали клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору безпідставним та надуманим, таким, що не підлягає до задоволення, оскільки на їх думку обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
Заслухавши думку сторін, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_6 у скоєнні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч. 2 ст. 410, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 410, ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 425 КК України підлягає поверненню прокурору з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо цей акт не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до п.3 п.5 п.7 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 N 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Всупереч вимог п.3 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_6 не містить повні відомості про потерпілого - юридичну особу військову частину польова пошта НОМЕР_1 , а саме не вказано повне найменування юридичної особи, включаючи дані про приналежність її до Збройних Сил України, Міністерства оборони України або до інших органів держави, які здійснюють її захист таких як Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ, які також мають у своєму складі військові частини (юридичні особи), не зазначено повної юридичної адреси потерпілої юридичної особи, її розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дату і місце державної реєстрації цієї юридичної особи.
Крім того, вказаний обвинувальний акт всупереч вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України не містить повного викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та усіх складових формулювання обвинувачення у частині обвинувачення за усіма шістьма злочинами, які поставлену ОСОБА_6 за вину, при цьому формулювання обвинувачення по кожному з кримінальних правопорушень, які інкримінують ОСОБА_6 є неконкретним, що унеможливлює правильну правову кваліфікацію дій обвинуваченого, правова кваліфікація дій ОСОБА_6 містить лише посилання на статті та частини КК України, без точного формулювання об'єктивної сторони інкримінованих злочинів, а ті обставини кримінальних правопорушень, які частково викладені по кожному із інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, в обвинувальному акті, суперечать правовій кваліфікації, зазначеній в обвинувальному акті (тобто обвинувальний акт є суперечливим).
Відповідно до ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням), що виходячи з суті даної статті має відображатися у обвинувальному акті відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. В обвинувальному акті, всупереч наведеному, відсутній виклад фактичних обставин кримінального правопорушення із зазначенням повних даних про події злочинів, обставин вчинення кримінальних правопорушень, - часу, місця, способу їх вчинення, наслідків злочину, виду і розмірів шкоди, які прокурор вважає встановленими як такі, що вказують на наявність в діях ОСОБА_6 ознак злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч. 2 ст. 410, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 410, ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 425 КК України.
В частині пред'явлення обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2 ст.410, ч.3 ст.191 КК України в обвинувальному акті всупереч вимогам п.5, п.7 ч.2 ст.291 КПК України відсутній повний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення та не зазначено розміри і види шкоди, завданих кримінальним правопорушеннями, а саме не зазначено місце вчинення злочинів - повну адресу речового складу, де скоєно злочини, не конкретизовано об'єктивну сторону вчинення злочинів, зокрема, способу привласнення військового майна, а саме не зазначено дій, що свідчать про привласнення майна, та дій чи бездіяльності, що свідчать про зловживання службовим становищем, повних даних про потерпілих від злочинів, розміри і види шкоди, завданих цими злочинами.
В частині пред'явлення обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2 ст.425 КК України в обвинувальному акті всупереч вимогам п.5, п.7 ч.2 ст.291 КПК України відсутній виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення та не зазначено розміри і види шкоди, завданих кримінальним правопорушенням, а також викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які суперечать кваліфікації діянь обвинуваченого, а саме зазначено, що усе військове речове майно на загальну суму 3081508,45 гривень було викрадене, привласнене та розтрачене іншими особами.
Зазначені порушення не можуть бути усунені в ході судового розгляду, оскільки обмежать право обвинуваченого на захист та обмежать його право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
З аналізу норм закріплених у ст. 91, ст. 291 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, рішеннях Європейського суду з прав людини (рішення від 26.06.2008 року у справі «Ващенко проти України», рішення від 25.07.2000 р., «Маттоціа проти Італії», рішення від 09.10.2008 року у справі «Абрямян проти Росії», рішення «Камасінскі проти Австрії») в обвинувальному акті повинна міститись правова кваліфікація кримінального правопорушення, яка повинна відповідати сформульованому обвинуваченню та фактичним обставинам справи, а не зрозумілість та не коректність обвинувачення, наявність в обвинувальному акті положень, що суперечать одне одному, тягнуть за собою порушення права на захист та є суттєвими порушеннями при складанні обвинувального акту, оскільки виключають можливість здійснення обвинуваченим свого захисту і можливість прийняттям судом законного рішення на підставі такого обвинувального акту.
Відсутність в обвинувальному акті повного викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, повного формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісний і повний її захист і, як наслідок, є беззаперечною підставою для скасування вироку.
Захисник в клопотанні зазначила, що доданий до вказаного обвинувального акту реєстр досудових розслідувань не відповідає вимогам ст.109 КПК України, оскільки в порушення вимог ст.ст. 109, 110 КПК України в реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015020420000150 від 12 травня 2015 року щодо ОСОБА_6 взагалі не зазначено 20 процесуальних дій, які проводились під час досудового розслідування, що також є на її думку підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 109 КПК України чітко передбачено, що повинен містити Реєстр матеріалів досудового розслідування. Вказані у статті вимоги дотримані слідчим, а перевірити їх повноту на даній стадії суд не має можливості, однак це не позбавить сторін в ході судового розгляду даного кримінального провадження, якщо воно буде призначене, подавати додаткові докази. Суд зазначає, що згідно із ст. 314 КПК України такої підстави для повернення прокурору обвинувального акта, як невідповідність Реєстру вимогам КПК, не передбачено.
На підставі вищевикладеного,керуючись ст.ст. 314-316, 395 КПК України, суд, -
Ухвалив:
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 42015020420000150 про обвинувачення ОСОБА_6 у скоєнні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч. 2 ст. 410, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 410, ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 425 КК України повернути прокурору військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: