17 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4826/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Старосуда М.І.
суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.
при секретарі судового засідання Жданюк А.О.
за участю представника відповідача - Камишанової М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017, повний текст складено 21.11.17 по справі № 820/4826/17
за позовом ОСОБА_2
до Харківського міського центру зайнятості
третя особа Міністерство соціальної політики України
про визнання незаконними дій та бездіяльності,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: визнати незаконною бездіяльність відповідача під час прийому 22 вересня 2017 року у проведенні його професійної орієнтації, професійного інформування, професійного консультування; визнати незаконними дії відповідача під час здійснення прийому 22 вересня 2017 року з перегляду вакансій без врахування стану його здоров'я, освіти, необхідного стажу і досвіду роботи.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017р. у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов, оскільки суд першої інстанції не врахував: що під час прийому відповідач не надав йому послугу професійної орієнтації з метою самовизначення та реалізації до праці; що йому не було запропоновано пройти професійне навчання відповідно до його здібностей та з урахуванням потреб ринку праці; що він не отримав сприяння у працевлаштуванні.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач має диплом спеціаліста ХНУ ім. В.Н. Каразіна зі спеціальності "Соціологія" та здобув кваліфікацію соціолога, викладача соціологічних дисциплін, а також диплом бакалавра ХНУВС за напрямом підготовки "Право".
Наказом директора Харківського міського центру зайнятості від 27.09.2016 № НТ160927 ОСОБА_2 наданий статус безробітного з 27.09.2016 та відповідно до п.п. 2,4 ст. 22, п.2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.п.2.7., 2.9. "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" йому призначена виплата допомоги по безробіттю з 04.10.2016 по 28.09.2017 у розмірі, встановленому законодавством.
Позивач ознайомлений з витягом із статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" про права та обов'язки зареєстрованих безробітних та витягом із статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" про права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб, що підтверджується підписом ОСОБА_2 в додатку 1 до персональної картки - відвідування особою територіального органу та отримані послуги.
09.12.2016 ОСОБА_2 відвідав спеціаліста з профорієнтації, де йому надано консультацію з питань стажування на робочому місці, ознайомлено з порядком направлення на стажування. Позивач наполягав на продовженні пошуку роботи за фахом соціальна робота (за умови стажування): модератор, інтерв'юер, організатор проведення фокус групи, викладач соціальних дисциплін в навчальних закладах - за допомогою служби зайнятості і за умови особистого сприяння.
07.02.2017 ОСОБА_2 відвідав семінар "Оволодій новою професією", а 01.03.2017 він вдруге відвідав спеціаліста з профорієнтації після закінчення шести місяців з дня перебування на обліку.
07.04.2017 на індивідуальній профконсультації із застосуванням профдіагностичного тестування фахівець з профорієнтації відповідно до висновків тестування та рекомендацій лікарів порадив здійснювати пошук укладальником-пакувальником або вантажником з підняттям вантажів до 5 кг.
09.06.2017 на профконсультаційному прийомі ОСОБА_2 наполягав на пошуку роботи за фахом соціальна робота, викладач соціальних дисциплін за умови стажування, викладач соціальних дисциплін в навчальних закладах та отримав рекомендації щодо пошуку роботи.
22.06.2017 враховуючи медичну довідку та тривалий час перебування на обліку ОСОБА_2, фахівцем з профорієнтації запропоновано обміркувати можливість проходження професійного навчання за професією "кравець", сформовано заявку на навчання та видано направлення на медичний огляд.
21.09.2017 ОСОБА_2 відвідав спеціаліста з профорієнтації та йому надано консультацію з питання навчання і позивач виявив бажання навчатися за професією "Швачка".
22.09.2017 під час прийому позивача фахівцем з працевлаштування Харківського міського центру зайнятості здійснювався пошук роботи за наступними посадами: соціолог, викладач соціології, асистент викладача соціології, діловод, документознавець, архівіст, юрист, помічник юриста, за якими вакансій не було.
У зв'язку з цим, опрацьовані наступні вакансії:
- секретар - ФОП ОСОБА_3 - в телефонному режимі встановлено, що робота має медичні протипоказання: підняття ваги більше 5 кг та психоемоційні перевантаження;
- секретар - "Комунальний заклад соціального захисту для дітей "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" - в телефонному режимі з'ясовано, що вакансія вже зайнята.
Позивач вважав, що відповідачем не було проведено професійної орієнтації, професійного інформування, професійного консультування позивача та було переглянуто вакансії без врахування стану здоров'я, освіти, необхідного стажу і досвіду роботи.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідачем вчинені визначені законом дії щодо сприяння у працевлаштуванні позивача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітті зобов'язані самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів з дотриманням письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов'язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення.
Статтею 46 Закону України "Про зайнятись населення" визначено, що підходящою роботою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний. Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.
Частиною 1 статті 33 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що професійна орієнтація осіб, які звернулися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється шляхом: професійного інформування, що полягає у наданні відомостей про трудову діяльність та її роль у професійному самовизначенні особи, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар'єрного зростання, що сприятиме формуванню професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи; професійного консультування, спрямованого на оптимізацію професійного самовизначення особи на основі виявлення її індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреби ринку праці; проведення професійного відбору, що полягає у встановленні відповідності особи вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад.
Пунктом 19 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198, передбачено, що у разі коли протягом шести місяців з дня реєстрації безробітному неможливо підібрати роботу за професією, підходящою є робота, що потребує зміни професії з урахуванням його здібностей, стану здоров'я, професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач з 27.09.2016 року зареєстрований як безробітний у Харківському міському центрі зайнятості і з вказаного часу по 22.09.2017 року відповідач надавав йому консультації з питань стажування на робочому місці, надавав рекомендації щодо пошуку роботи, формував заявку на навчання позивача, здійснював пошук роботи, вживав заходів щодо його працевлаштування.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Харківський міський центр зайнятості сприяє ОСОБА_2 у пошуку роботи, здійснює пошук роботи, вживає заходів щодо його працевлаштування, проводить професійну орієнтацію безробітних та сприяє у походженні підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації з урахуванням поточних та перспективних потреб Харківського ринку праці шляхом направлення на професійне навчання.
За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта: що під час прийому відповідач не надав йому послугу професійної орієнтації з метою самовизначення та реалізації до праці; що йому не було запропоновано пройти професійне навчання відповідно до його здібностей та з урахуванням потреб ринку праці; що він не отримав сприяння у працевлаштуванні, оскільки зазначеними вище документальними об'єктивними доказами підтверджується, що відповідачем вчинені визначені законом дії щодо сприяння у працевлаштуванні позивача.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення .
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 по справі № 820/4826/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - з 22.01.2018 року.
Головуючий суддя (підпис)М.І. Старосуд
Судді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.М. Яковенко