Головуючий І інстанції: Лизенко І.В.
17 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 531/1135/17
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді: Старосуда М.І.
суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.
при секретарі судового засідання Жданюк А.О.
за участю представників відповідача - Пушкарьової В.І., Чуракової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Карлівської міської ради Полтавської області на ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 05.10.2017, повний текст складено 05.10.17 по справі № 531/1135/17
за позовом Карлівської районної ради Полтавської області
до Карлівської міської ради Полтавської області
про визнання протиправним та скасування рішення сесії,
Позивач звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову: шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення двадцять четвертої позачергової сесії Карлівської міської ради Полтавської області сьомого скликання від 03.10.2017 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1; заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 05.10.2017р. клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволено. Зупинено дію рішення двадцять четвертої позачергової сесії Карлівської міської ради Полтавської області сьомого скликання від 03.10.2017 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідач несвоєчасно отримав повідомлення про розгляд судом клопотання про забезпечення позову, що судом не вказані ознаки протиправності рішень та дій відповідача і, що суд не обґрунтував існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі, та те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для вжиття вказаних заходів забезпечення позову, зважаючи на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам територіальної громади до ухвалення рішення у справі, а їх захист стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст.117, 118 КАС України (чинного на час прийняття спірної ухвали), які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.
Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії.
Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
У Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову необхідно здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як вбачається зі змісту заявленого адміністративного позову, між сторонами існує спір щодо правомірності прийняття 03.10.2017 року Карлівською міською радою Полтавської області рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування клопотання про забезпечення позову позивач посилався на неправомірність оскаржуваного рішення від 03.10.2017 року і, що на відновлення порушених прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат бюджетних коштів.
Виходячи зі змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає, що позивачем наведені обставини, які у відповідності до норм КАС України дають підстави вважати, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у разі не зупинення дії оскаржуваного рішення, а невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в цій частині може призвести до того, що для відновлення прав територіальної громади необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Вказаний захід забезпечення адміністративного позову відповідає предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Разом з тим, колегія суддів наголошує, що прийняття оскаржуваного рішення спричиняє певні юридичні наслідки вже з моменту його прийняття, як і будь-які дії на його виконання.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що заявлена вимога щодо вжиття заходів забезпечення позову є співмірною із заявленими позовними вимогами, і є заходом, що спроможний забезпечити не заподіяння істотної шкоди законним правам та інтересам позивача, відповідача та інших осіб у період розгляду судом адміністративної справи за його позовом.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі, наявності зв'язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, імовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, позивачем в клопотанні про забезпечення адміністративного позову належним чином обґрунтовано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам територіальної громади до ухвалення рішення в адміністративній справі та, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в позовній заяві позивач посилається на невідповідність прийнятого відповідачем рішення від 03.10.2017 року Конституції України, Земельному кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
А згідно частини 2 статті 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Карлівської міської ради Полтавської області залишити без задоволення .
Ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 05.10.2017 по справі № 531/1135/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - з 22.01.2018 року.
Головуючий суддя (підпис)М.І. Старосуд
Судді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.М. Яковенко