Головуючий І інстанції: Білова О.В.
Суддя-доповідач: Кононенко З.О.
17 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3792/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
колегія суддів у складі:
головуючого судді: Кононенко З.О.
суддів: Калиновського В.А. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017, суддя Білова О.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 20.11.17 по справі № 820/3792/17
за позовом ОСОБА_1
до Харківського міського центру зайнятості третя особа Міністерство соціальної політики України
про визнання бездіяльності та дій незаконними,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського міського центру зайнятості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство соціальної політики України, в якому, з урахуванням виправленої позивачем помилки, просив суд:
- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 22 серпня 2017 року у проведенні професійної орієнтації позивача, що полягає у комплексі взаємопов'язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу його професійного самовизначення та реалізацію його здатності до праці, виявлення його здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності;
- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 22 серпня 2017 року у здійсненні професійного інформування, що повинне було полягати у наданні позивачеві відомостей про трудову діяльність та її роль у його професійному самовизначенні, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар'єрного зростання, що мало сприяти позивачеві у формуванні професійних інтересів, намірів та мотивації щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи;
- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 22 серпня 2017 року у проведенні професійного консультування, яке повинно було спрямуватися на оптимізацію професійного самовизначення позивача на основі виявлення його індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреби ринку праці;
- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 22 серпня 2017 року у не проведенні зі позивачем професійного відбору, що полягає у встановленні його відповідності вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад;
- визнати дії Харківського міського центру зайнятості у фальсифікації корінця направлення на працевлаштування № 20391708190066001 від 22.08.2017, які полягають у видаленні межі під графою “відмовлено в прийнятті на роботу, робоче місце зайняте з "___"_____р.” незаконними;
- визнати незаконними дії Харківського міського центру зайнятості у направленні позивача на непідходящу роботу за вакансією “Гардеробник”, по якій позивач не відповідає вимогам за станом здоров'я.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час прийому 22.08.2017 відповідач без врахування стану здоров'я позивача направив його на непідходящу для позивача роботу. Позивач вважає, що відповідач не провів з ним усіх передбачених законом дій для підбору належного місця роботи для позивача та не надав тих соціальних послуг, які мав надати згідно його компетенції.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство соціальної політики України, про визнання бездіяльності та дій незаконними - відмлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач неодноразово перебував на обліку в службі зайнятості як безробітний (2002- 2003 рр., 2004 р., 2006 - 2015 рр.).
27.09.2016 ОСОБА_1 повторно звернувся до директора Харківського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” та Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198, де був зареєстрований з відкриття персональної картки №203916092700052.
Наказом директора Харківського міського центру зайнятості від 27.09.2016 року №НТ160927 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 27.09.2016 року.
Черговий прийом позивача до спеціаліста Харківського міського центру зайнятості було призначено на 28.08.2017 р. на 14.30 годину, фактично позивач прибув до центру зайнятості 22.08.2017 о 15.40. (а.с.53)
Під час прийому позивача 22.08.2017 фахівцем Харківського міського центру зайнятості внесено в додаток №1 до персональної картки позивача запис, що роботу підібрано, за згодою особи видано направлення на вакансію «гардеробник» у школі № 154. Від підпису позивач відмовився.
Вважаючи дане направлення таким, що видане на непідходящу роботу, за свідомо сфальсифікованою формою, а також, що відповідач не надав йому соціальних послуг з професійної орієнтації, професійного інформування та професійного консультування під час прийому 22.08.2017.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено під час судового розгляду відсутність факту порушення прав позивача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.43 Конституції України Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначені Законом України від 05.07.2012 року №5067-VI «Про зайнятість населення» (далі - Закон №5067).
Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи; вакансія - вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа; працевлаштування - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 5 Закону №5067 держава гарантує у сфері зайнятості безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку.
Згідно п.3 ч.1 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є, зокрема, сприяння громадянам у підборі підходящої роботи.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення про державну службу зайнятості, яке затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 20.01.2015 року №41 передбачено, що служба під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.
Відповідно ч.2 ст. 43 Закону України “Про зайнятість населення” статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування .
Згідно із ч.ч.2 та 3 ст.44 даного Закону зареєстровані безробітні зобов'язані: 1) самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; 2) відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів; 3) дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов'язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення; 4) інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.
Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.
Положеннями ч.1 ст.46 Закону №5067 передбачено, що підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний.
Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.
Відповідно п.3.3 розділу III Рекомендацій щодо обслуговування населення та роботодавців фахівцями служби зайнятості, затверджених директором Державного центру зайнятості 18.08.2014 року, якщо шукач роботи звертається до центру зайнятості, спеціаліст з працевлаштування відповідно до встановленого порядку при підборі йому роботи з'ясовує по телефону в представника роботодавця, чи є підібране робоче місце вільним, та узгоджує можливість співбесіди з клієнтом.
Під час спілкування з роботодавцем спеціаліст повідомляє йому основну інформацію про претендента (професію, спеціальність, освіту, професійний досвід тощо). При цьому робиться акцент на його професійних, ділових, особистих якостях, які можуть зацікавити даного роботодавця. Пояснює, що в разі можливого не працевлаштування особи важливо точно визначити причину та вказати її у відповідній графі корінця-направлення на працевлаштування. Неправильне визначення причини може призвести до порушення законних прав безробітного на матеріальне забезпечення або до необґрунтованого його одержання.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що положеннями ч.ч.2-5 та 7 ст.46 Закону №5067 передбачено, що для осіб, які не мають професії (спеціальності) і вперше шукають роботу, підходящою вважається така, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці, а для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю, що перевищує шість місяців, підходящою вважається робота за професією останнього місця роботи або робота з проходженням попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
У разі коли неможливо надати безробітному роботу за професією протягом шести місяців з дня перебування на обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, йому пропонується підходяща робота з урахуванням здібностей, стану здоров'я і професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці.
Для громадян, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) понад 12 місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за здобутими раніше професіями (спеціальностями) може вважатися підходящою за умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці.
У разі зміни безробітним професії за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, підходящою вважається робота за новою та за попередньою професією (спеціальністю).
Для безробітних, які не мають професії, або таких, що працювали на роботах, які не потребують спеціальної підготовки, та перебувають на обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, більш як шість місяців, підходящою роботою також вважається участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, тривалість яких перевищує один місяць.
Для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більш як 12 місяців) перерви (крім громадян, яким до досягнення загальновстановленого пенсійного віку залишилося два і менше років), підходящою роботою також вважається участь у громадських роботах, а також інших роботах тимчасового характеру, що відповідають їх освіті, професії (спеціальності), професійному досвіду, зокрема за спорідненими професіями, та тривають понад один місяць.
Приписами ч.2 ст.43 Закону №5067 встановлено, що Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаних вимог Закону №5067 Кабінетом Міністрів України постановою від 20.03.2013 року №198 було затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (далі - Порядок №198).
Так, приписами п.5 Порядку №198 передбачено, що статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 зазначеного Закону.
Відповідно до п.12 Порядку №198 підходящою для безробітного є робота, що відповідає його освіті, професії (спеціальності), кваліфікації. Підбір підходящої роботи здійснюється центром зайнятості, у якому безробітний зареєстрований, з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради. За згодою безробітного підбір підходящої роботи може здійснюватися також в інших регіонах. У разі зміни даних, що впливають на підбір підходящої роботи, зареєстрований безробітний подає до центру зайнятості відповідні документи.
Згідно із п.18 даного Порядку для осіб, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) більш як 12 місяців, підходящою є робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) може бути підходящою за умови підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості з урахуванням потреби ринку праці.
Відповідно до п.19 Порядку №198 у разі коли протягом шести місяців з дня реєстрації безробітному неможливо підібрати роботу за професією, підходящою є робота, що потребує зміни професії з урахуванням його здібностей, стану здоров'я, професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці.
Згідно вимог ст. 32 Закону України “Про зайнятість населення” професійна орієнтація населення - комплекс взаємопов'язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення та реалізацію здатності до праці особи, виявлення її здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності. Професійна орієнтація населення здійснюється навчальними закладами, закладами охорони здоров'я, реабілітаційними установами, медико-соціальними експертними комісіями, територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центрами професійної орієнтації населення, молодіжними центрами праці, військкоматами, установами виконання покарань, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, що надають послуги з професійної орієнтації.
Відповідно ст. 33 Закону України “Про зайнятість населення” професійна орієнтація осіб, які звернулися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється шляхом: професійного інформування, що полягає у наданні відомостей про трудову діяльність та її роль у професійному самовизначенні особи, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар'єрного зростання, що сприятиме формуванню професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи; професійного консультування, спрямованого на оптимізацію професійного самовизначення особи на основі виявлення її індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреби ринку праці; проведення професійного відбору, що полягає у встановленні відповідності особи вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад.
Відповідно до п. 22 Порядку №198, підходящою не може бути робота у разі, коли: вона пов'язана із зміною місця проживання безробітного без його згоди; місце роботи розташоване за межами доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради; умови праці не відповідають правилам і нормам, встановленим законодавством про працю та охорону праці, стану здоров'я особи, що підтверджено медичною довідкою; заробітна плата нижча, ніж встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати, або не забезпечуються гарантії щодо її своєчасної виплати.
Тобто, законодавцем чітко визначено перелік робіт, які не можуть вважатися для безробітного підходящими.
З матеріалів справи вбачається, що під час прийому позивача 22.08.2017, фахівцем Харківського міського центру зайнятості Верховською, були переглянуті наступні вакансії - соціолог, викладач соціології, асистент викладача соціології, документознавець, архівіст - станом на 22.07.2017 відсутні. Також позивачу було надано інформацію про наявність двох актуальних вакансій на посаду машиніст із прання та ремонту спецодягу - військова частина НОМЕР_1 (роботодавець відмовив у прийнятті на роботу) та гардеробник - Загальноосвітня школа № 154 - в вимогах до кандидата було зазначено: працювати з 7.00 до 16.00 год., відповідальність за зберігання речей. В телефонному режимі було з'ясовано, що вакансія актуальна, не потребує спеціальної підготовки або перепідготовки, не має вимог до освіти, а також медичних протипоказань, таким чином після узгодження з роботодавцем видано направлення на працевлаштування.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відмовився ставити особистий підпис у додатку № 1 до персональної картки №203916092700052.
Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має повну вишу освіту за спеціальністю “Соціологія”, здобув кваліфікацію соціолога, а також має базову вищу освіту за напрямом підготовки “Право”, здобув кваліфікацію бакалавр права.
Згідно медичної довідки № 265 від 30.01.2015, позивачу не рекомендована праця, пов'язана з підйомом вантажів біліше 5 кг, довготривале перебування на ногах, переохолодження, психоемоційні навантаження постійно.
З пояснень представника відповідача вбачається, під час прийому позивача 22.08.2017 спеціалістом з працевлаштування бралися до уваги рекомендації до умов праці, зазначені у вказаній довідці.
Позивач за направленням від 22.08.2017 відвідав роботодавця для з'ясування можливості свого працевлаштування, що свідчить про те, що сам позивач, отримавши дане направлення, не вважав таку роботу непідходящою. Його посилання в наданих в судовому засіданні поясненнях на неприйнятні умови праці у школі є безпідставними, оскільки праця гардеробника не пов'язана з роботою поза приміщенням, отже не може вважатися такою, що пов'язана з переохолодженнями, підйом ваги понад 5 кг не був обумовлений заявкою працедавця, а посилання на постійні психоемоційні навантаження при роботі з дітьми не є обґрунтованим, оскільки робота в гардеробі не є виховною або педагогічною працею з дітьми. Крім того, довготривале перебування на ногах не відповідає умовам роботи гардеробника, який приймає та видає речі двічі на день - на початку та в кінці занять.
Слід зазначити, що умови праці достеменно можуть бути визначені тільки за конкретною посадою під час переговорів між робітником та роботодавцем, що і відбулося при з'ясуванні можливості працевлаштування позивача.
Таким чином, позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач видав йому направлення на свідомо непідходящу для нього роботу, отже зазначені позовні вимоги про визнання незаконними дій Харківського міського центру зайнятості у направленні позивача на непідходящу роботу за вакансією “Гардеробник”, по якій позивач не відповідає вимогам за станом здоров'я, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо доводів позовної заяви про визнання дій Харківського міського центру зайнятості у фальсифікації корінця направлення на працевлаштування № 20391708190066001 від 22.08.2017, які полягають у видаленні межі під графою “відмовлено в прийнятті на роботу, робоче місце зайняте з "___"_____р.” незаконними, колегія суддів зазначає, що відсутність такої лінії не змінила змісту такого корінця та не порушила права позивача, оскільки це не призвело до неможливості внести відомості роботодавцем щодо причин відмови в працевлаштуванні.
Доводи позивача з посиланням на те, що Харківський міський центр зайнятості скрив від нього інформацію про наявну в Харківському міському центрі зайнятості вакантну посаду юрисконсульта, яка в травні 2017 року була закрита, є безпідставними , виходячи з наступного .
В Харківському міському центрі зайнятості працює інформаційно - довідковий сектор самостійного пошуку роботи на першому поверсі, у якому перед відвідуванням фахівця безробітний може ознайомитись з усіма наявними вакантними посадами та надати пропозицію по їх спільному опрацюванню.
Вакантна посада провідного юрисконсульта Харківського міського центру зайнятості внесена до бази даних міського центру зайнятості. 17.05.2017 року.
Вакансія провідного юрисконсульта Харківського міського центру зайнятості не опрацьовувалась так як при автоматичному пошуку за критеріями підходящої для ОСОБА_1 роботи вона не визначилась.
Відповідно до вимог роботодавця, освітній рівень мав бути не нижче вищої освіти, освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр, спеціаліст.
При пропонуванні підходящої роботи враховуються всі вимоги роботодавця. Освітньо-кваліфікаційний рівень ОСОБА_1 (юрист, бакалавр), внесений в базу даних Харківського міського центру зайнятості, не відповідав вимогам. На підставі вищевикладеного, факт приховування від ОСОБА_1 інформації про наявну вакантну посаду провідного юрисконсульта Харківського міського центру зайнятості не знаходить підтвердження.
Щодо доводів позивача, стосовно визнання незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 22 серпня 2017 року у проведенні професійної орієнтації позивача, що полягає у комплексі взаємопов'язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу його професійного самовизначення та реалізацію його здатності до праці, виявлення його здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності, колегія суддів зазначає наступне.
З даних персональної картки ОСОБА_1 , вбачається, що йому неодноразово пропонувалось відвідати спеціаліста з профорієнтації.
З матеріалів справи вбачається, що Харківським міським центром зайнятості систематично 27.09.16, 29.09.2016, 04.10.2016, 21.10.2016, 02.11.2016, 18.11.2016, 25.11.2016, 02.12.2016, 09.12.2016, 30.12.2016, 03.01.2017, 11.01.2017, 20.01.2017, 01.02.2017, 07.02.2017, 13.02.2017, 21.02.2017, 01.03.2017, 10.03.2017, 28.03.2017, 07.04.2017, 10.04.2017, 20.04.2017, 26.04.2017, 07.05.2017, 18.05.2017, 01.06.2017, 08.06.2017, 09.06.2017, 15.06.2017, 21.06.2017, 22.06.2017, 27.06.2017, 22.06.2017, 23.06.2017, 30.06.2017, 03.07.2017, 04.07.2017, 11.07.2017, 12.07.2017, 18.07.2017, 24.07.2017, 03.08.2017, 07.08.2017, 11.08.2017, 18.08.2017, 22.08.2017, 28.08.2017, 30.08.2017, 01.09.2017, 11.09.2017, 21.09.2017, 01.09.2017, 21.08.2017, 22.09.2017, 28.09.2017, 04.10.2017, 10.10.2017, 20.10.2017 здійснювався пошук підходящої роботи для позивача шляхом "перегляду та опрацюванням вакансій, які заявлені роботодавцями", проводилося професійне консультування, здійснювалося професійне інформування, проводилася професійна орієнтація позивача, що підтверджується інформацією щодо відвідування центру зайнятості (а.с.30-59).
Судом першої інстанції встановлено, що позивач неодноразово отримав індивідуальні профконсультації, відвідував профконсультаційні семінари “Техніка пошуку роботи. Використання джерел інформації про вакансії”, “Техніка пошуку роботи. Підготовка резюме”, “Техніка пошуку роботи. Співбесіда з роботодавцем”, “Оволодій новою професією” та інші. Також провідними фахівцями пропонувалось Позивачу пройти профдіагностичне тестування для визначення навичок, покликання, здібностей.
Також вбачається з персональної картки ОСОБА_1 , було проведено профорієнтацію неодноразово.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України “Про зайнятість населення” реалізація права на вибір місця, виду діяльності та роду занять здійснюється шляхом самостійного забезпечення особою своєї зайнятості чи звернення з метою працевлаштування до роботодавця або за сприяння центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, чи суб'єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні.
Для осіб, які не мають професії (спеціальності) і вперше шукають роботу, підходящою вважається така, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці, а для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю, що перевищує шість місяців, підходящою вважається робота за професією останнього місця роботи або робота з проходженням попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Згідно до п. 19 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 для осіб, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) більш як 12 місяців, підходящою є робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за попередньо здобутими професіями (спеціальностями може бути підходящою за умови підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості з урахуванням потреби ринку праці. Для осіб, які бажають відновити труд о в;, діяльність після тривалої (більш як 12 місяців) перерви (крім осіб, яким до досягнення встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку залишилося два і менше роки), підходящою роботою також є участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, які відповідають їх освіті, професії (спеціальності), професійному досвіду, зокрема за спорідненими професіями.
Таким чином, аналізуючи наведені нормативно-правові акти та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що твердження ОСОБА_1 про те, що Харківський міський центр зайнятості допустив протиправну бездіяльність, не надавши йому всього комплексу соціальних послуг з професійної орієнтації, професійного інформування та професійного консультування саме під час прийому 22.08.2017, є безпідставними та таким, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийом ОСОБА_1 22.08.2017 здійснювався в межах повноважень відповідача відповідно до вимог Закону України “Про зайнятість населення”, та дії відповідача були законними.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року по справі № 820/3792/17 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 по справі № 820/3792/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський В.О. Бондар
Повний текст постанови складено 22.01.2017.