Справа № 826/5265/16 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
16 січня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Федотова І.В.,
суддів: Ганечко О.М. та Костюк Л.О.,
за участю секретаря Часник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач, Уповноважена особа), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформлене наказом від 16.09.2015 №813, про визнання нікчемним договору №004-29521-120215 банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ "Дельта Банк".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що договір банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015 №004-29521-120215 є нікчемним.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч.4 ст.229, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем укладено договір №004-29521-120215 банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015, умовами якого передбачено залучення від вкладника вкладу у розмірі 5110,00 доларів США до 17.02.2016 включно.
Згідно з наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності від 12.02.2015 №45782310 на банківський рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 5110,00 доларів США.
Разом з тим, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк".
В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" від 08.04.2015 №71 до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 внесено зміни, а саме: викладено пункт 2 цього рішення у такій редакції: " 2. Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" від 03.08.2015 №147 строки здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" продовжено до 02.10.2015 включно.
На підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 02.10.2015 №664, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 02.10.2015 №181.
Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20 лютого 2017 р. № 619 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" на два роки до 04 жовтня 2019 року.
Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Кадирова Владислава Володимировича на два роки до 04 жовтня 2019 року.
За наслідками викладеного, позивача дізнався про нікчемність договору №004-29521-120215 банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015, укладеного між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_4, згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень у межах спірних правовідносин, не доведено належними та допустимим доказами правомірність визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Частинами 1-3, 5-6 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частинами 2, 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Як свідчать матеріали справи, за результатами роботи Комісії з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Дельта Банк» 15.09.2015р. складено протокол засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк», яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними правочини (договори) вкладів (депозитів), перелік в яких наведено Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Протоколу.
З урахуванням висновків Комісії та рішення Виконавчої дирекції Фонду Уповноваженою особою Фонду наказом від 16.09.2015р. № 813 визнано нікчемними правочини (договори) згідно переліку, в тому числі договір банківського вкладу (депозиту), укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».
З матеріалів справи вбачається, що договір визнано нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме, перерахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок для Вкладника від третьої особи.
Разом з тим, колегія суддів зазначає про те, що умови вказаного договору банківського вкладу, укладеного з позивачем, не містять в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за зазначеним договором передбачають відкриття рахунку вкладника, нарахування процентів, а також повернення суми вкладу та виплату нарахованих процентів.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що посилання скаржника на п.7 ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI, як на встановлену підставу визнання договору банківського вкладу нікчемним, є безпідставними та необґрунтованими.
При цьому, питання гарантування виплати відшкодування за договором банківського вкладу це гарантований Законом обов'язок держави.
Крім того, визнаючи договір банківського вкладу нікчемним, відповідач посилався на незаконність зарахування вкладу на рахунок позивача шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи.
Однак, такі посилання Уповноваженої особи колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
В пункті 5.11. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", затверджених рішенням Ради Директорів АТ "Дельта Банк" протоколом №14 від 20.03.2013 (із змінами від 14.01.2015), передбачено, що зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для Вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від Законного представника за вкладами на ім'я особи, законним представником якої він є, та крім інших випадків, передбачених нормами діючого законодавства України та/або Продуктами Банку).
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладена додаткова угода від 12.02.2015 №2 до договору №004-29521-120215 банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015, згідно якої сторони домовились викласти п. 1.8 договору в такій редакції «зарахування Вкладнику на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного рахунку Вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору».
Крім того, Додатковою угодою було визначено, що в даному випадку п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «Дельта Банк» не застосовується.
Більше того, положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено обов'язкового внесення саме готівкових коштів на банківський (депозитний) рахунок особисто вкладником, оскільки в статті 2 Закону зазначено, що вкладом також є кошти в безготівковій формі, які надійшли для вкладника.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Таким чином, доводи апеляційної скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 03 жовтня 2017 року та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: