ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
22 січня 2018 року № 826/15529/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О., за участі секретаря судового засідання Карпенка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на здійснення
тимчасової ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та кредит" (далі також - позивач)
до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва
Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі також -
відповідач)
про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця
від 08.11.2017
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулася до суду з позовом про скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремета О.В. від 08.11.2017 ВП №53527668, винесену при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 01.02.2017 №910/17057/16.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на Закон України "Про виконавче провадження" та зазначає, що вищевказаним державним виконавцем протиправно накладено на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" штраф, оскільки в постанові про відкриття виконавчого провадження в частині реквізитів боржника зазначено адресу та код ЄДРПОУ іншої особи, а саме АТ "Банк "Фінанси та Кредит", який перебуває у процесі ліквідації, тому виконавче провадження щодо нього має бути закрите. Крім того, ще до винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про накладення штрафу позивачем фактично виконано рішення суду, отже підстави для стягнення штрафу відсутні. В обґрунтування тривалого періоду часу, протягом якого позивач виконував рішення суду, представник позивача зазначив про вжиття позивачем заходів щодо касаційного оскарження цього рішення.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Закону України "Про виконавче провадження", зазначивши, що державним виконавцем правомірно накладено штраф на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк «Фінанси та Кредит", яка згідно з наказом Господарського суду міста Києва від 01.02.2017 №910/17057/16 є боржником. Також зазначив, що до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві не надходила інформація про зупинення виконання рішення суду, яке набрало законної сили і підлягало примусовому виконанню.
Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.
На виконання до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві надійшов на виконання наказ Господарського суду міста Києва від 01.02.1017 №910/17057/16 про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2016, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017, про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит", включивши до нього грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Екотур" в сумі 526 179,00 грн. .
Зазначено, що стягувачем є товариство з обмеженою відповідальністю "Екотур", боржником - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м.Київ, вул.Артема, будинок 60, код ЄДРПОУ 09807856).
На виконання цього виконавчого документу постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 06.03.2017 ВП №53537668 відкрито виконавче провадження та запропоновано боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 06.03.2017 №53527668 цю постанову державного виконавця направлено на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк «Фінанси та Кредит".
Зазначений лист та постанова державного виконавця надійшли до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" 24.03.2017, що підтверджується реєстраційним штампом на вищевказаному листі.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні, позивач в десятиденний строк указаний строк постанову державного виконавця не виконав.
17.08.2017 виконавче провадження передано старшому державному виконавцю Шеремету О.В.
З листів Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13.09.2017 №дв/32 та від 08.11.2017 №дв/32, адресованих стягувачу товариству з обмеженою відповідальністю "Екотур", вбачається, що 11.09.2017 на адресу боржника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" направлено вимогу щодо виконання рішення суду. Відповіді боржником на вимогу не надано.
Ураховуючи викладене постановою від 08.11.2017 ВП №53527668 державний виконавець наклав на боржника Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" штраф в розмірі 3400,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII).
Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404-VIII).
За змістом статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно зі статтею 75 Закону 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено судом, позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 24.03.2017 та повинен був упродовж 10 робочих днів, тобто до 04.04.2017, виконати рішення суду, що підлягало примусовому виконанню.
Інформацію про виконання 03.11.2017 рішення суду позивач направив до відповідача лише листом від 20.11.2017, що мало місце після сплину установленого законодавством строку.
Наведеним підтверджується невиконання боржником рішення суду в установлений державним виконавцем строк, у зв'язку з цим суд дійшов висновку про, що державний виконавець обґрунтовано наклав на нього штраф у розмірі 3 400,00 грн.
При цьому суд не оцінює докази, подані позивачем щодо виконання рішення суду, оскільки на разі вважає, що важливим для вирішення цього спору є встановлення саме обставин стосовно виконання рішення суду у визначений державним виконавцем згідно із законом строк.
Водночас не заслуговують на увагу суду доводи позивача стосовно того, що від часу отримання постанови про відкриття виконавчого провадження до надіслання відповідачу листа від 20.11.2017 про виконання рішення суду позивачем вживались заходи щодо касаційного оскарження рішення суду, яке підлягало примусовому виконанню, оскільки вказана обставина не має значення для виконання рішення суду, яке набрало законної сили після перегляду судом апеляційної інстанції. До того ж докази про зупинення судом касаційної інстанції виконання рішення суду, яке оскаржувалось позивачем і підлягало примусовому виконанню, суду не надано.
Також суд не бере до уваги доводи позивача про те, що в постанові державного виконавця в частині зазначення адреси та коду ЄДРПОУ боржника зазначено адресу та код ЄДРПОУ не Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит», а АТ «Банк «Фінанси та Кредит», яке перебуває у процесі ліквідації, тому фактично є боржником і виконавче провадження щодо нього має бути закрите.
У зв'язку з викладеним необхідно зазначити, що в матеріалах виконавчого провадження зазначено адресу боржника 04050, м.Київ, вул.Артема, 60. Як встановлено судом, за цією адресою дійсно знаходиться АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Разом з тим в позовній заяві Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Банк "Фінанси та Кредит" зазначила свою адресу: 04050, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 60. Указана вулиця раніше називалась вулицею Артема.
Відтак, адреса Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" у матеріалах виконавчого провадження зазначена правильно.
Що стосується коду ЄДРПОУ, то суд погоджується з доводами позивача про відсутність в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" коду ЄДРПОУ, та з тим, що код боржника, зазначений в постанові про відкриття виконавчого провадження та у виконавчому документі, є кодом АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Однак, за висновком суду, така помилка не дає підстави вважати, що боржником у виконавчому провадженні є інша особа, ніж Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит», а тому ця помилка не впливає на його обов'язок щодо виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку
Згідно з частиною восьмою статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.
За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.О. Власенкова