ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
22 січня 2018 року № 826/15337/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГенеральної прокуратури України
провизнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії
Обставини справи:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд:
визнати неправомірною відмову Генеральної прокуратури України в наданні ОСОБА_1 довідки про розмір заробітної плати за посадою, з якої позивач звільнилась на пенсію, станом на даний час;
зобов'язати Генеральну прокуратуру України надати позивачу довідку про заробітну плату за посадою, з якої позивач звільнилась на пенсію, з урахуванням фактично отримуваних виплат і умов праці, що існували на день звільнення позивача з роботи, а саме: окладу, класного чину, вислуги років, щомісячної премії, надбавки за виконання особливо важливої роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, надбавки на звання «Почесний працівник прокуратури» - станом на момент звернення за довідкою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30 серпня 2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» з деталізацією відповідних сум.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15337/17, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11 грудня 2017 року.
В судовому засіданні 11 грудня 2017 року позивач позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження згідно статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
12 жовтня 2017 року (відповідно до відмітки вхідної кореспонденції) ОСОБА_1 звернулась до Генеральної прокуратури України із заявою про надання довідки про середньомісячну заробітну плату, з урахуванням фактично отриманих виплат і умов праці, що існували на момент звільнення за останні 24 календарні місяці підряд на посаді перед звільненням.
Листом Генеральної прокуратури України від 30 жовтня 2017 року № 18-1506вих17 у наданні довідки позивачу відмовлено, оскільки з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Не погоджуючись із такою відмовою позивач звернувся до суду, вважаючи відмову у наданні довідки про розмір заробітної плати не правомірною та такою, що порушує її права, оскільки право на здійснення перерахунку з урахуванням законодавчих змін, як зазначає позивач, вже було предметом судового розгляду, питання про перерахунок пенсії у 2016 році вирішено та Пенсійним фондом України здійснено такий перерахунок. Також, позивач зазначає, що на теперішній час позивач позбавлена можливості звернутися до відповідного Управління Пенсійного фонду України, у зв'язку з відмовою відповідача у видачі необхідної для такого перерахунку довідки про заробітну плату.
Крім того, у своїй позовній заяві позивач вказала, що, на її думку, відповідач вийшов за межі своєї компетенції, оскільки вирішення питань щодо перерахунку пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду України.
Тому, позивач вважає, що її право на отримання довідки, необхідної для звернення до Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії порушене, а будь - які зміни у пенсійному законодавстві не є підставою для відмови у видачі такої довідки.
Заперечення відповідача мотивовані тим, що з урахуванням змін в законодавстві, пов'язаних із прийняттям 03 жовтня 2017 року Закону України № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", підстави для надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії відсутні.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
Наказом Генеральної прокуратури України від 29 грудня 2014 року № 2993у старшого радника юстиції ОСОБА_1 призначено прокурором відділу організації участі прокуророві у судовому управління організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді Головного управління представництв та організації участі у кримінальному провадженні в суді Генеральної прокуратури України.
ОСОБА_1 з 22 жовтня 2008 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва (після реформування - Дарницький відділ Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві) та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України №1789-ХІІ від 1991 року.
Наказом в.о. Генерального прокурора України від 19 березня 2015 року № 442у позивача звільнено з посади прокурора відділу організації участі прокурорів у судовому провадженні управління організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді Головного управління представництва та організації участі у кримінальному провадженні в суді Генеральної прокуратури України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України № 1789-ХІІ від 1991 року (копія наказу міститься в матеріалах справи).
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2016 року у справі № 761/30156/16-а за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднання управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, позов задоволено. Визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р., у редакції, що діяла станом на жовтень 2008 року, на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 19.02.2016 р. № 18-176зп про заробітну плату з розрахунку 90 % із середнього заробітку. Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 19.02.2016 р. № 18-176зп про заробітну плату згідно з ч. ч. 13, 18 ст. ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року за № 1789-ХІІ з розрахунку 90 % із середнього заробітку, починаючи з 01.01.2016 р. без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час.
В обґрунтування вказаних позовних вимог, позивач послався на розмір заробітної плати, який визначений у довідці Генеральної прокуратури України від 19 лютого 2016 року №18-176зп.
З урахуванням положень частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, судом встановлено, що відповідачем у 2016 році видавалась довідка аналогічного змісту з заявою про видачі якої звернувся позивач.
Позивач вважає, що її право на отримання довідки, необхідної для звернення до Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії порушене, а будь - які зміни у пенсійному законодавстві не є підставою для відмови у видачі такої довідки.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30 серпня 2017 року внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31 травня 2012 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", відповідно до яких затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури.
У зв'язку з підвищенням посадових окладів і зміною розміру надбавок за класні чини працівникам органів прокуратури на підставі внесених змін Постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30 серпня 2017 року до Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31 травня 2012 року, позивач має намір звернутися до органів Пенсійного фонду України з заявою про здійснення перерахунку пенсії, у зв'язку з чим вона звернулася до відповідача з письмовою заявою про надання довідки про заробітну плату за посадою, з якої вона вийшла на пенсію, з урахуванням окладу, класного чину, вислуги років, щомісячної премії, надбавки за виконання особливо важливої роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових потреб, надбавки за звання «Почесний працівник прокуратури», проте листом Генеральної прокуратури України від 30 жовтня 2017 року у видачі довідки відмовлено.
У відповідності до статті 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Суд звертає увагу, що положеннями вказаної правової норми не встановлено обмежень щодо періоду, за який така довідка може бути видана працівникові, в той же час, передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати працівникові на його вимогу таку довідку.
Як встановлено судом та не спростовується відповідачем, позивач дійсно працювала на посаді прокурора відділу організації участі прокуророві у судовому управління організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді Головного управління представництв та організації участі у кримінальному провадженні в суді Генеральної прокуратури України.
Суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача на неможливість надати довідку про розмір заробітної плати у зв'язку з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", на підставі якого у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру", оскільки позивач звернулась до Генеральної прокуратури України із заявою видати довідку про заробітну плату за посадою, з якої позивач звільнилась на пенсію, з урахуванням фактично отримуваних виплат і умов праці, що існували на день звільнення позивача з роботи, а саме: окладу, класного чину, вислуги років, щомісячної премії, надбавки за виконання особливо важливої роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, надбавки на звання «Почесний працівник прокуратури» - станом на момент звернення.
Вимоги про здійснення перерахунку пенсії заява позивача не містила.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, який було передбачено статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а в подальшому частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратури" від 14 жовтня 2014 року, та набрання чинності змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на що посилається відповідач та відповідно до яких розмір пенсії встановлений до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" не переглядається та пенсія не індексується, зумовлює неможливість проведення саме перерахунку пенсії, а не видачі довідки про розмір заробітної плати.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість дій з урахуванням вимог встановлених частиною друг та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код, місце проживання: 04050, АДРЕСА_1) задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірною відмову Генеральної прокуратури України (код ЄДРПОУ 00034051, місцезнаходження юридичної особи: 01011, місто Київ, вул. Різницька, 13/15) в наданні ОСОБА_1 довідки про розмір заробітної плати за посадою, з якої позивач звільнилась на пенсію, станом на даний час.
3. Зобов'язати Генеральну прокуратуру України (код ЄДРПОУ 00034051, місцезнаходження юридичної особи: 01011, місто Київ, вул. Різницька, 13/15) надати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код, місце проживання: 04050, АДРЕСА_1) довідку про заробітну плату за посадою, з якої позивач звільнилась на пенсію, з урахуванням фактично отримуваних виплат і умов праці, що існували на день звільнення позивача з роботи, а саме: окладу, класного чину, вислуги років, щомісячної премії, надбавки за виконання особливо важливої роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, надбавки на звання «Почесний працівник прокуратури» - станом на момент звернення за довідкою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30 серпня 2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» з деталізацією відповідних сум.
4. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код, місце проживання: 04050, АДРЕСА_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань згідно платіжного доручення № 0.0.901409210.1 від 23 листопада 2017 року.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Аверкова