ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
22 січня 2018 року № 826/14366/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Камет»
доГоловного управління ДФС у місті Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство «Камет» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Камет») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2017 року № 2662615147.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14366/17, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21 листопада 2017 року, яке відкладалось на 05 грудня 2017 року у зв'язку з викликом свідка у судове засідання.
Судове засідання 05 грудня 2017 року відкладено на 21 грудня 2017 року, у зв'язку з повторним викликом свідка у судове засідання.
В судовому засіданні 21 грудня 2017 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, свідок повторно у судове засідання не з'явився; суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Податковим повідомленням - рішенням Головного управління ДФС у місті Києві від 31 жовтня 2017 року № 2662615147 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, відповідно до абзацу другого пункту 123.1 статті 123, за порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України Публічному акціонерному товариству «Камет» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 419 193,00 грн, в тому числі: за основним платежем - 335354,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 83839, 00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 13 жовтня 2017 року № 154/26-15-14-07-01-10/241206 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Камет» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Будконсалт Плюс» (код 39315010) за травень, червень, липень, серпень 2015 року».
За висновками акту перевірки, серед іншого, встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 335 354 грн, у тому числі: за травень 2015 року у сумі 80000 грн, за червень 2015 року у сумі 76667 грн, за липень 2015 року у сумі 92687 грн, за серпень 2015 року у сумі 86000 грн.
Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням позивачем до складу витрат вартості послуг по взаємовідносинам ТОВ «Будконсалт Плюс» та безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по цим відносинам у зв'язку із не підтвердженням реальності вчинення господарських операцій, виходячи із того, що контрагенти не мають достатніх можливостей для виконання спірних операцій; відсутності їх за податковою адресою; ненадані первинні документи (звіти) для підтвердження товарності та реальності здійснення господарських операцій за перевіряємий період; наявні кримінальні провадження відносно службових осіб контрагентів постачальників; формування постачальниками сумнівного податкового кредиту по ланцюгу постачання тощо.
Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення, оскільки господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, а ТОВ «Будконсалт Плюс» дотримані передбачені Податковим кодексом України умови для формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту.
Відповідач у письмовому запереченні проти позову повністю підтримав висновки акту перевірки.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ «Будконсалт Плюс»; мету придбання та обставини використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.
На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що у продовж квітня - серпня 2015 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Будконсалт Плюс» (Підрядник) укладались договори підряду на проведення ремонту нежитлових приміщень, зокрема:
-15 квітня 2015 року укладено Договір № 15/04-15 про проведення ремонту нежитлових приміщень, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами або (за потреби) із залученням субпідрядних організацій виконати роботи по комплексному блочному ремонту нежитлових приміщень (офісних) приміщень та місць загального користування (за винятком санвузлів) другого поверху лівого крила (блоку) будівлі Корпусу «А» Замовника за адресою: місто Київ, пр. Перемоги, 65.
Роботи виконуватимуться відповідно до затвердженою сторонами Кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору. Кошторисна документація розроблена за допомогою програмного комплексу АВК-5 (3.0.5.2).
Роботи виконуються з матеріалів Підрядника.
Приблизний строк закінчення робіт за договором 31 травня 2015 року.
Договірна ціна становить 480 000,00 грн, в тому числі ПДВ 80 000,00 грн.
Оплата за виконані роботи здійснюється на підставі рахунку та акту приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в).
На виконання умов Договору, сторонами складено та підписано Дефектний акт від 15 квітня 2015 року із детальним переліком виконаних робіт; підписано договірну ціну та локальний кошторис на будівельні роботи № 3-1-1 на ремонт приміщення із детальним зазначенням суми договору та видів робіт; укладено акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року із детальним переліком виконаних робіт; складена підсумкова відомість ресурсів; складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2015 року.
Оплата за виконані роботи здійснена відповідно до платіжного доручення від 22 червня 2015 року № 865 на суму 480 000 грн, відповідна податкова накладна від 29 травня 2015 року № 108 на суму 480 000 грн складена позивачем та зареєстрована у встановленому порядку.
-12 травня 2015 року укладено Договір № 12/05-15 про проведення ремонту нежитлових приміщень, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами або (за потреби) із залученням субпідрядних організацій виконати роботи по ремонту нежитлових офісних і промислово-складських приміщень та місць загального користування будівлі корпусу «Б» Замовника за адресою: місто Київ, пр. Перемоги, 65.
Роботи виконуватимуться відповідно до затвердженою сторонами Кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору. Кошторисна документація розроблена за допомоги програмного комплексу АВК-5 (3.0.5.2).
Роботи виконуються з матеріалів Підрядника.
Приблизний строк закінчення робіт за договором 30 червня 2015 року.
Договірна ціна становить 460 000,00 грн, в тому числі ПДВ 76 666,67 грн.
Оплата за виконані роботи здійснюється на підставі рахунку та акту приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в).
На виконання умов Договору, сторонами складено та підписано Дефектний акт від 12 травня 2015 року із детальним переліком виконаних робіт; підписано договірну ціну та локальний кошторис на будівельні роботи № 3-1-1 на ремонт приміщення із детальним зазначенням суми договору та видів робіт; укладено акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2015 року із детальним переліком виконаних робіт; складена підсумкова відомість ресурсів; складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2015 року.
Оплата за виконані роботи здійснена відповідно до платіжного доручення від 20 липня 2015 року № 1047 на суму 460 000 грн, відповідна податкова накладна від 30 червня 2015 року № 89 на суму 460 000 грн складена позивачем та зареєстрована у встановленому порядку.
-30 червня 2015 року укладено Договір № 30-06/15 про проведення ремонту нежитлових приміщень, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами або (за потреби) із залученням субпідрядних організацій виконати роботи по ремонту нежитлових офісних і промислово-складських приміщень та місць загального користування будівлі корпусу «Б» Замовника за адресою: місто Київ, пр. Перемоги, 65.
Роботи виконуватимуться відповідно до затвердженою сторонами Кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору. Кошторисна документація розроблена за допомоги програмного комплексу АВК-5 (3.0.5.2).
Роботи виконуються з матеріалів Підрядника.
Приблизний строк закінчення робіт за договором 31 липня 2015 року.
Договірна ціна становить 385 720,00 грн, в тому числі ПДВ 64 286,67 грн.
Оплата за виконані роботи здійснюється на підставі рахунку та акту приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в).
На виконання умов Договору, сторонами складено та підписано Дефектний акт від 30 червня 2015 року із детальним переліком виконаних робіт; підписано договірну ціну та локальний кошторис на будівельні роботи № 3-1-1 на ремонт приміщення із детальним зазначенням суми договору та видів робіт; укладено акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2015 року із детальним переліком виконаних робіт; складена підсумкова відомість ресурсів; складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2015 року.
Оплата за виконані роботи здійснена відповідно до платіжного доручення від 11 серпня 2015 року № 67 на суму 385 720 грн, відповідна податкова накладна від 31 липня 2015 року № 89 на суму 385 720 грн складена позивачем та зареєстрована у встановленому порядку.
-06 липня 2015 року укладено Договір № 06-07/15 про проведення ремонту нежитлових приміщень, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами або (за потреби) із залученням субпідрядних організацій виконати роботи по ремонту нежитлових офісних і промислово-складських приміщень та місць загального користування будівлі корпусу «Б» Замовника за адресою: місто Київ, пр. Перемоги, 65.
Роботи виконуватимуться відповідно до затвердженою сторонами Кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору. Кошторисна документація розроблена за допомоги програмного комплексу АВК-5 (3.0.5.2).
Роботи виконуються з матеріалів Підрядника.
Приблизний строк закінчення робіт за договором 31 липня 2015 року.
Договірна ціна становить 170 400,00 грн, в тому числі ПДВ 28400 грн.
Оплата за виконані роботи здійснюється на підставі рахунку та акту приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в).
На виконання умов Договору, сторонами складено та підписано Дефектний акт від 06 липня 2015 року із детальним переліком виконаних робіт; підписано договірну ціну та локальний кошторис на будівельні роботи № 3-1-1 на ремонт приміщення із детальним зазначенням суми договору та видів робіт; укладено акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2015 року із детальним переліком виконаних робіт; складена підсумкова відомість ресурсів; складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2015 року.
Оплата за виконані роботи здійснена відповідно до платіжного доручення від 11 серпня 2015 року № 1138 на суму 170 400 грн, відповідна податкова накладна від 31 липня 2015 року № 68 на суму 170 400 грн складена позивачем та зареєстрована у встановленому порядку.
-31 липня 2015 року укладено Договір № 31-07/15 про проведення ремонту нежитлових приміщень, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами або (за потреби) із залученням субпідрядних організацій виконати роботи по ремонту нежитлових офісних і промислово-складських приміщень та місць загального користування, а також робіт із благоустрою території Замовника за адресою: місто Київ, пр. Перемоги, 65.
Роботи виконуватимуться відповідно до затвердженою сторонами Кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору. Кошторисна документація розроблена за допомоги програмного комплексу АВК-5 (3.0.5.2).
Роботи виконуються з матеріалів Підрядника.
Приблизний строк закінчення робіт за договором 31 серпня 2015 року.
Договірна ціна становить 335 700 грн, в тому числі ПДВ 55 950 грн.
Оплата за виконані роботи здійснюється на підставі рахунку та акту приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в).
На виконання умов Договору, сторонами складено та підписано Дефектний акт від 31 липня 2015 року із детальним переліком виконаних робіт; підписано договірну ціну та локальний кошторис на будівельні роботи № 3-1-1 на ремонт приміщення із детальним зазначенням суми договору та видів робіт; укладено акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2015 року із детальним переліком виконаних робіт; складена підсумкова відомість ресурсів; складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2015 року.
Оплата за виконані роботи здійснена відповідно до платіжного доручення від 04 вересня 2015 року № 1265 на суму 335 700 грн, відповідна податкова накладна від 28 серпня 2015 року № 47 на суму 335 700 грн складена позивачем та зареєстрована у встановленому порядку.
-03 серпня 2015 року укладено Договір № 03-08/15 про проведення ремонту нежитлових приміщень, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами або (за потреби) із залученням субпідрядних організацій виконати роботи по ремонту нежитлових офісних і промислово-складських приміщень та місць загального користування Замовника за адресою: місто Київ, пр. Перемоги, 65.
Роботи виконуватимуться відповідно до затвердженою сторонами Кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору. Кошторисна документація розроблена за допомоги програмного комплексу АВК-5 (3.0.5.2).
Роботи виконуються з матеріалів Підрядника.
Приблизний строк закінчення робіт за договором 31 серпня 2015 року.
Договірна ціна становить 180 300,00 грн, в тому числі ПДВ 30050 грн.
Оплата за виконані роботи здійснюється на підставі рахунку та акту приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в).
На виконання умов Договору, сторонами складено та підписано Дефектний акт від 03 серпня 2015 року із детальним переліком виконаних робіт; підписано договірну ціну та локальний кошторис на будівельні роботи № 3-1-1 на ремонт приміщення із детальним зазначенням суми договору та видів робіт; укладено акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2015 року із детальним переліком виконаних робіт; складена підсумкова відомість ресурсів; складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2015 року.
Оплата за виконані роботи здійснена відповідно до платіжного доручення від 04 вересня 2015 року № 1266 на суму 180 300 грн, відповідна податкова накладна від 28 серпня 2015 року № 46 на суму 180 300,00 грн складена позивачем та зареєстрована у встановленому порядку.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Суд враховує наявність в матеріалах справи первинних документів по відносинам із постачальниками, та звертає увагу, що наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.
Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем робіт/послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.
Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.
Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.
У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.
За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на майновий комплекс серії МК 010002356 від 23 листопада 1999 року ПАТ «Камет» володіє цілісним майновим комплексом, розташованим за адресою: місто Київ, пр. Перемоги, 65. До складу комплексу входить 3 об'єкта загальною площею 20 442, 40 м2.
Відповідно до Відомостей з ЄДРПОУ ПАТ «Камнет» здійснює господарську діяльність за КВЕД-2010 згідно коду 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна». Позивач зазначає, що останнім укладено більш ніж 90 договорів оренди із суб'єктами господарювання.
Позивач зазначає, що рік зведення будівель (1956-1959 р.р.), які входять до складу майнового комплексу, вони потребують проведення відповідних відновлювальних та ремонтних робіт, у звязку із чим позивачем укладено вищезазначені Договори підряду із ТОВ «Будконсалт Плюс».
Довідкою від 01 грудня 2017 року позивачем повідомлено суд, що Договір про охорону об'єкту від 01 жовтня 2012 року № 01/10-12 не містить вимог щодо зберігання погоджених списків осіб (в т.ч. працівників сторонніх організацій), які надають ПАТ «Камет» та/або підприємствам - орендарям певні послуги, а також відео матеріалів із камер спостереження та відео фіксації.
Також, на підтвердження реальності господарських відносин із ТОВ «Будконсалт Плюс» позивачем надано фінансовий звіт.
Матеріали справи містять сертифікати відповідності на будівельні матеріали, які відповідно Договорів підряду надавались позивачем Виконавцю для проведення відповідних ремонтних та будівельних робіт.
Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Будконсалт Плюс» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
При вирішенні даного спору суд дотримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Крім того, під час розгляду даної справи суд враховує положення статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Нормами частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, при розгляді Європейським судом з прав людини податкових спорів в мотивувальній частині рішення найчастіше застосовується стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Даною статтею гарантується право на мирне володіння своїм майном. У ній, зокрема, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У контексті податкових спорів (в т.ч. даного конкретного спору) позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит) розглядається як позбавлення власності.
Так, у своєму Рішенні від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" Європейський суд з прав людини зазначає, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.
У Рішенні цього ж суду у справі "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) наводяться висновки про те, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їхніх постачальників є порушенням статті 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже немає доказів залучення платника податку на додану вартість до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників. В цьому випадку недотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізації яких здійснюється втручання держави.
Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Будконсалт Плюс» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника ПДВ, копія якого наявна в матеріалах справи.
Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.
Судом відхиляються посилання відповідача на аналіз Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Будконсалт Плюс», та посилання на пояснення від 03 січня 2017 року ОСОБА_3, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.
При цьому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року клопотання представника відповідача задоволено, викликано у якості свідка ОСОБА_3, проте, відповідачем явку свідка у судове засідання не забезпечено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будконсалт Плюс», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 31 жовтня 2017 року № 2662615147 підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Камет» підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Камет» (код ЄДРПОУ 0041206, 03062, місто Київ, пр. Перемоги, 65) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 31 жовтня 2017 року № 2662615147.
3. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Камет» (код ЄДРПОУ 0041206, 03062, місто Київ, пр. Перемоги, 65) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 815,16 грн (десять тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень шістнадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Аверкова