Справа № 2-1594/11
Провадження № 2/0182/781/2018
Іменем України
17.01.2018 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого - судді Тихомирова І.В.
при секретарі - Рахуба О.Г.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
представників 3-х осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_8, Комунальне підприємство "Нікопольське міжміське бюро технічної-інвентаризації", Відділ Держгеокадастру у м. Нікополі Дніпропетровської області, Нікопольська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення межі та стягнення моральної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_8, КП "Нікопольське міжміське бюро технічної-інвентаризації", Відділ Держгеокадастру у м. Нікополі Дніпропетровської області Нікопольська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення межі та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що їй на підставі договору дарування частини житлового будинку та земельної ділянки, посвідченого 20 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9, за реєстровим № 1539 належить 15/26 частин житлового будинку та земельна ділянка площею 0,0569 га, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Лапинська, буд. 336. Інші 11/26 частин вказаного домоволодіння належить ОСОБА_8
По сусідству з нею в буд. № 338 по вул. Лапинскій в м. Нікополі Дніпропетровської області проживають відповідачі ОСОБА_6, якій належить 11/21 частин даного домоволодіння та ОСОБА_10 якій також належить 10/21 частин зазначеного домоволодіння. Їх житловий будинок розташований на земельній ділянці, який межує з земельною ділянкою позивача та порядок користування земельною ділянкою у відповідачів не встановлено.
Однак за останні роки відповідач ОСОБА_6 пересунула межу, яка розділяє їх земельні ділянки та захопила належну позивачу земельну ділянку по 40,5 м периметру пересунув межу на 40 см для побудови сараю та курнику, а також до 2 м по городу.
Для вирішення даного питання позивач звернулася до відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Нікопольської міської ради, однак на засіданні комісії з вирішення земельних спорів від 02 квітня 2010 року їй було рекомендовано звернутися до організацій які мають ліцензії на виконання робіт із землеустрою, для затвердження меж земельної ділянки, визначених у державному акті на право власності.
У зв'язку з цим, позивач звернулася до КП "Нікопольський міський земельний кадастровий центр", яке виконало геодезичну кадастрову зйомку земельної ділянки по вул. Лапинській, 336 та детально обстежено її межі, кути її поворотів та було обчислено площу.
Під час обстеження вказаної земельної ділянки було встановлено, що розміри та площа ділянки за фактичним користуванням частково не відповідають розмірам, які вказані у державному акті на право приватної власності серії НП 0001129, зареєстрованого в поземельній книзі 12 листопада 2009 року за № 1100304400610002. Таким чином обчислена площа становить 0,0530 га замість 0,0569 га, як зазначено в Державному акті.
Крім того, відповідачі самовільно збудували сарай та приміщення для утримання курей, перемістив межу на 0,4 м, а приміщення для утримання птиці знаходиться від її домоволодіння на відстані 2,00 м.
Позивач неодноразово зверталася до відповідачів з проханням перенести самовільно збудований сарай та приміщення для утримання птиці, однак всі її прохання залишилися без задоволення.
З цього приводу позивач звернулася до Нікопольського регіонального відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, де їй було повідомлено, що п. 3.25а* ДБН-360-92** "Планування та забудова міських та сільських населених пунктів" передбачено розміщення господарчих споруд для домашніх тварин та птиці не ближче 15 метрів від вікон житлових будинків, в тому числі сусідніх садиб.
Таким чином, внаслідок противоправних дій позивачів їй була завдана матеріальна шкода в розмірі 938,69 грн. (з яких 759,34 грн. - за проведення геодезичної кадастрової зйомки + 103,16 грн. + 60,19 грн.+16 грн. послуги КП "НБТІ"), яку позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь.
Крім того, позивач вважає, що відповідачі своїми діями завдали їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 5 000 грн., спричинивши їй душевні страждання та занепокоєння, внаслідок чого вона втратила сон та вимушена приймати заспокійливе.
Враховуючи наведені обставини, спочатку позивач просила суд відновити межу, яка розділяє земельні ділянки № 336 та № 338 по вул. Лапинській в м. Нікополі відповідно до земельно-кадастрової документації. Усунути їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою № 336 по вул. Лапинській в м. Нікополі , з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зобов'язавши їх перенести огорожу згідно плану зовнішніх меж земельних ділянок. Зобов'язати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усунути їй перешкоди в користуванні домоволодінням № 336 по вул. Лапинській в м. Нікополі, шляхом повного демонтажу сараю та приміщення для утримання птиці. Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинену їй матеріальну шкоду в сумі 938,69 грн. моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., а також судові витрати на загальну суму 179,50 грн.,
15 квітня 2016 року представник позивач надав суду письмову заяву про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_5 в частині зобов'язання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усунути їй перешкоди в користуванні домоволодінням № 336 по вул. Лапинській в м. Нікополі, шляхом повного демонтажу сараю та приміщення для утримання птиці.
Ухвалою суду від 15 квітня 2016 року, яка набула чинності, позовні вимоги ОСОБА_5 в цій частині були залишені без розгляду.
Під час судового засідання 17 січня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Також зазначив, що своїми діями відповідачі порушують право позивача щодо користування належною їй земельною ділянкою. Дані обставини підтверджуються актом обстеження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечував вважає позовні вимоги ОСОБА_5 необґрунтованими та безпідставними, оскільки позивач звернулася до суду з даним позовом в 2010 році, однак жодних дій щодо перенесення межі земельної ділянки відповідачем не здійснювалось, ще задовго до набуття позивачем права власності на спірний житловий будинок разом з земельною ділянкою. До того ж, у попереднього власника вказаного житлового будинку та земельної ділянки, ніколи жодних претензій до відповідача щодо невідповідності меж земельної ділянки не було.
У зв'язку з наведеними обставинами, представник відповідача ОСОБА_2 просив суд відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_7 про день розгляду справи була повідомлена відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України за адресою місця проживання відповідача зареєстрованого у встановленому законом порядку, однак повістка була повернута суду за закінченням терміну зберігання (а.с.124, том 2).
Третя особа ОСОБА_8 про день розгляду справи також була повідомлена відповідно до ст. 128 ЦПК України за адресою місця проживання відповідача зареєстрованого у встановленому законом порядку, однак повістка була повернута суду за закінченням терміну зберігання (а.с.125, том 2).
Представники Відділу Держгеокадастру у м. Нікополі Дніпропетровської області з позовом ознайомлені про день розгляду справи були повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися.
Представники КП "Нікопольське міжміське бюро технічної-інвентаризації" ОСОБА_3 та Нікопольської міської ради ОСОБА_4 просили вирішити спір на розсуд суду.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Частина 3 ст. 152 ЗК України визначає способи захисту порушених прав, а саме: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способі
Як встановлено судом, ОСОБА_5 на підставі договору дарування частини житлового будинку та земельної ділянки, посвідченого 20 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9, за реєстровим №1539 належить 15/26 частин житлового будинку та земельна ділянка площею 0,0569 га, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Лапинська, буд. 336 (а.с.10,139,140 том. 1). Інші 11/26 частин вказаного домоволодіння належить ОСОБА_8 (а.с.139 том.)
По сусідству з позивачем в буд. № 338 по вул. Лапинскій в м. Нікополі Дніпропетровської області проживають відповідачі ОСОБА_6, якій належить 11/21 частин даного домоволодіння та ОСОБА_10 якій також належить 10/21 частин зазначеного домоволодіння (а.с. 141,142 том 1). Їх житловий будинок розташований на земельній ділянці, який межує з земельною ділянкою позивача. ОСОБА_10 належить на підставі державного акту на право власності серії ЯЕ № 967795 земельна ділянка площею 0,0498 кв.м., кадастровий номер 1211600000-03-044-0023 від 30.10.2008 р. (а.с. 67 том 2)
ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку не оформлювала.
На думку позивача, відповідач ОСОБА_6 за останні роки пересунула межу, яка розділяє їх земельні ділянки та захопила належну позивачу земельну ділянку по 40,5 м периметру пересунув межу на 40 см для побудови сараю та курнику, а також до 2 м по городу.
З цього приводу, позивач звернулася до відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Нікопольської міської ради, однак на засіданні комісії з вирішення земельних спорів від 02 квітня 2010 року їй було рекомендовано звернутися до організацій які мають ліцензії на виконання робіт із землеустрою, для затвердження меж земельної ділянки, визначених у державному акті на право власності (а.с.12 том 1).
Отже, ОСОБА_5 звернулася до КП "Нікопольський міський земельний кадастровий центр", яке виконало геодезичну кадастрову зйомку земельної ділянки по вул. Лапинській, 336 та детально обстежено її межі, кути її поворотів та було обчислено площу.
Під час обстеження вказаної земельної ділянки було встановлено, що розміри та площа ділянки за фактичним користуванням частково не відповідають розмірам, які вказані у державному акті на право приватної власності серії НП 0001129, зареєстрованого в поземельній книзі 12 листопада 2009 року за № 1100304400610002. Таким чином обчислена площа становить 0,0530 га замість належних 0,0569 га, як зазначено в Державному акті (а.с.13 том 1).
З метою перевірки доводів позивача ОСОБА_5 та з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у відповідній галузі, 09 серпня 2017 року ухвалою суду за клопотання представника позивача було призначено земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (а.с.98,99 том 2).
Відповідно до вимог частин 2,3,4 статті 12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
18 грудня 2017 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз дану цивільну справу було повернуто до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області без виконання, у зв'язку з тим, що позивачем не було оплачено вартість проведення експертизи та не виконані вимоги клопотання судового експерта ОСОБА_11 про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи (а.с.108,109,113,114, том 2).
Таким чином, у зв'язку із фактичною відмовою позивачем в проведенні земельно-технічної експертизи щодо можливого накладення меж суміжних земельних за адресами буд. 336, буд. 338 по вул. Лапинській в м. Нікополі, суд позбавлений можливості відновити порушене право ОСОБА_5, оскільки наявні в матеріалах справи копії графічних планів не можуть бути належними доказами. Документи містять приблизний графічний малюнок земельної ділянки позивача, відповідачів (а.с.14,15,87 том 1 ), але не містить його координат на місцевості, які б підтверджували розташування чи накладання меж земельних ділянок позивача та відповідачів у їх сукупності.
Враховуючи те, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до думки, що позивач ОСОБА_5 та її представник розпорядилися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, та не довели суду обставини на підтвердження своїх позовних вимог, тому в задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.12,13,76,81,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.152 ЗК України, суд
вирішив:
Відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позову до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_8, Комунальне підприємство "Нікопольське міжміське бюро технічної-інвентаризації", Відділ Держгеокадастру у м. Нікополі Дніпропетровської області, Нікопольська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення межі та стягнення моральної шкоди.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно підпункту 15.5 Перехідних положеньЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набув чинності 15 грудня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: ОСОБА_12