Справа № 752/6952/17 Суддя (судді) першої інстанції: Новак А.В.
16 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Федотова І.В.,
при секретарі: Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 06.10.2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.10.2017 року позов задоволено.
Визнано дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії протиправними.
Зобов'язано Правобережне об»єднане управління пенсійного фонду України у м. Києві провести з 15.12.2016 р. ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії державного службовця, виходячи з нових складових заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади, рангу та стажу роботи на державній службі та врахованих раніше надбавок та премій і інших виплат у розмірі 90 % заробітної плати без обмеження розміру такої пенсії десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії державного службовця відповідно до довідки Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 р. № 02.7-36/374.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 315 ч. 1 п. 2, 317 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення у відповідній частині або зміни рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, правонаступником якого є Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
15.12.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку її пенсії в розмірі 90 % заробітної плати державного службовця, зазначеної у довідці Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 року № 02.7-36/374.
Листом № 45497/05 від 22 грудня 2016 року їй відмовлено у перерахунку пенсії , призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що 01.12.2015 року була збільшена заробітна плата зокрема, по посаді, на якій працювала ОСОБА_2 , що і є підставою для вказаного перерахунку.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року» № 889-УІІІ, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року. Порядок призначення таких пенсій затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яка застосовується починаючи з 01 травня 2016 року.
Згідно зі ст. 90 Закону України «Про державну службу», пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, з 01.05.2016р. Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року, по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Отже, враховуючи приписи ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, з 01.05.2016р. відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року втратив чинність Закон № 3723, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» тимчасово, по 31 грудня 2016 року:
пенсії/щомісячне довічне грошове утримання особам (крім інвалідів І та груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах державної служби в державних органах, визначених Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-УІІІ "Про державну службу", а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", не виплачуються;
у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особам відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше ніж 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
З 01 січня 2017 р. пенсія, призначена відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ "Про державну службу" , у період роботи на посадах державної служби в державних органах, визначених Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-УІІІ "Про державну службу", а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Після звільнення з роботи виплата пенсії поновлюється.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-УІІІ "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-УІІІ "Про державну службу":
мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. №889-УІІІ "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:
чоловіки, які досягай віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;
жінки, які досягай пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723.
Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови КМУ № 1013, якою пункт 4 постанови КМУ № 865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_2 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.
А тому, Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві правомірно відмовило у перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для її скасування, у зв'язку з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 06.10.2017 року скасувати та постановити нову, якою в задоволені позову ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: О.М.Ганечко
Судді: А.Ю.Коротких
І.В. Федотов