12 січня 2018 року Чернігів Справа № 825/2062/17
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючої судді Кашпур О.В.,
за участі секретаря Андрушко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Позивач звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і просить стягнути з рахунків відповідача податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 230915,14 грн. та по військовому збору в сумі 19342,93 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в податковій декларації за 2016 рік самостійно визначив розмір податкового зобов'язання по вказаним податкам у зазначених сумах. Відповідно до вимог п. 54.1 ст. 54 Податкового Кодексу України зазначена сума податкового зобов'язання є узгодженою та підлягає сплаті відповідачем у строк до 01.08.2017. Всупереч наведеному ФОП ОСОБА_1 не виконала обов'язку щодо сплати податкових зобов'язань, а тому ця сума стала сумою податкового боргу, що підлягає стягненню з відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не повинна бути включена курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату визначення розміру оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті суми прощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014. Отже, відповідач вважає, що курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню. Враховуючи наведене, ФОП ОСОБА_1 були внесені до декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік помилкові дані, правильною сумою загального оподатковуваного доходу є сума 396985,05 грн. та саме на цю суму має бути нараховано податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 04.02.2017 було подано до Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС в Чернігівській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік (а.с. 9-10). Зазначеною податковою декларацією відповідачем визначено 1282861,89 грн. ФОП ОСОБА_1 самостійно обраховано суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного (податкового) року в сумі 230915,14 грн, а також по військовому збору в сумі 19342,93 грн.
Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПК України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Згідно п.п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, відповідно до наведених норм, сума податку на доходи фізичних осіб та військовий збір відповідач повинен був сплатити до 01.08.2017, після цього терміну несплачена сума грошового зобов'язання відповідача перетворилася на суму податкового боргу.
Однак, під час судового засідання встановлено, що у рамках генерального договору від 26.06.2008 про надання кредитних послуг № 935/2-033 з наступними змінами, внесеними договором про внесення змін № 935/2-033/1 від 20.10.2008, договором про внесення змін 935/2-033/2 від 31.10.2008, договором про внесення змін 935/2-033/3 від 14.04.2010 (а.с. 40-49), укладеного з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбан», між ФОП ОСОБА_1 та банком була укладена додаткова угода № 2 від 26.06.2008 (із наступними змінами, внесеними договором № 1 від 14.04.2010), відповідно до якої відповідач одержала кредит в іноземній валюті в сумі 82479,00 доларів США зі строком погашення кредиту до 24.06.2022 (а.с. 50-54).
У відповідача протягом 2014-2016 років утворилася прострочена заборгованість зі сплати кредиту, процентів за користування кредитними коштами та комісії.
Станом на 28.09.2016 заборгованість перед банком по вищевказаному договору, в тому числі й прострочена, склала 79666,59 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 57267,00 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 21627,04 доларів США, заборгованість по комісіях - 772,55 доларів США.
28 вересня 2016 між ФОП ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк», який є правонаступником АКБ СР «Укрсоцбанк», було укладено договір про внесення змін № 2 до Додаткової угоди № 2 до Генерального договору про надання кредитних послуг № 935/2-033/2 від 26.06.2008 (а.с. 55-57).
Відповідно до п. 3 вказаного Договору про внесення змін № 2 від 28.09.2016 сторони дійшли згоди, що погашення заборгованості за Договором кредиту в сумі 30000,00 доларів США здійснюється позичальником не пізніше 28 вересня 2016 року, і в такому разі залишкова заборгованість позичальника перед кредитором в сумі 49666,59 доларів США підлягає анулюванню (прощенню). Датою анулювання (прощення) такої заборгованості вважається день погашення позичальником заборгованості в сумі 30000 доларів США.
Сторони також домовилися, що неустойки (штрафи, пені), передбачені Договором кредиту за порушення, які мали місце до дати підписання цього Договору про внесення змін, не застосовуються
Вказаним Договором (п.п. 3.5.) також було передбачено наступну черговість погашення заборгованості:
прострочена заборгованість за нарахованими процентами;
прострочена заборгованість за комісіями;
строкова заборгованість за нарахованими процентами;
строкова заборгованість за комісіями;
прострочена заборгованість за кредитом;
строкова заборгованість за кредитом;
пеня з порушення строків повернення кредиту та сплати процентів;
штрафи.
28.09.2016 ФОП ОСОБА_1 було погашено заборгованість перед банком в розмірі 30000 доларів США, а банком здійснено анулювання заборгованості в сумі 49666,59 доларів США, про що свідчить меморіальний валютний ордер № 81- 207 від 28.09.2016 на суму 10162,59 доларів США з визначенням еквіваленту в національній валюті за офіційним курсом НБУ в розмірі 262494,35 грн. та меморіальний ордер № 81-206 від 28.09.2016 на суму 39504,00 доларів США з визначенням еквіваленту за офіційним курсом НБУ в національній валюті в розмірі 1020367,54 грн.
За результатами проведених операцій ФОП ОСОБА_1 була подана податкова декларація про майновий стан і доходи за звітний 2016 рік, до якої було включено суму доходів, отриманих від провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування протягом звітного (податкового) періоду в розмірі 867240,00 грн. (код рядка 11.1) та загальну суму доходів в розмірі 1282861,89 (код рядка 10.9 «Інші доходи») і визначено з вказаної суми податок на доходи фізичних осіб в розмірі 230915,14 (18%) та військовий збір в розмірі 19342,93 (1,5%).
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку з доходів фізич них осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно із п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з п.п. 14.1.47 п. 14.1. ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
З аналізу наведених положень ПК України можна зробити висновок, що до доходів відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 ПК України.
В силу абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Водночас відповідно до п. 8 Підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу не повинна бути включена курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату визначення розміру оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті суми прощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року.
Підпунктом 1.7 пункт 16-1 Підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Під час судового засідання встановлено, що , станом на 28.09.2016, тобто на дату анулювання (прощення) банком частини заборгованості по кредитному договору сума основного боргу по кредиту перед банком становила 57267,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на цю дату (2582,9474 грн. за 100 доларів США) становило 1479176,49 грн. Банк анулював заборгованість в розмірі 49666,59 доларів США, яка була визначена в національній валюті за офіційним курсом НБУ на цю дату в розмірі 1282861,89 грн. Ця ж сума прощеного боргу в гривневому еквіваленті станом на 01.01.2014 становила 396985,05 грн. (курс долара = 7,993 грн.).
Отже, до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу не повинна бути включена курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу на дату анулювання (прощення) цього боргу та сумою такого боргу, визначеного за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014, що становить 885876,84 грн. з розрахунку: 1282861,89-396985,05=885876,84.
Отже, вказана сума є курсовою різницею та не вважається доходом в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що сумою доходів відповідача, за 2016 звітний рік, є сума в розмірі 396985,05 грн. Саме на цю суму має бути нараховано податок з доходів фізичних осіб (18%) та військовий збір (1,5%), отже розмір цих платежів становить 71457,31 грн. та 5954,78 грн. відповідно.
Під час судового засідання судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 11.01.2018 було подано до Чернігівської ОДПІ уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік (а.с. 65), в якій визначено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 71457,31 грн. та по військовому збору в сумі 5954,78 грн.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що оскільки позивачем невірно було визначено суму загального річного оподатковуваного доходу, а відтак невірно розраховано суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та по військовому збору, що було усунуто відповідачем шляхом подання уточнюючої декларації, суд приходить до висновку, що стягнення з відповідача суми податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в розмірі 230915,14 грн. та по військовому збору в розмірі 19342,93 грн. є передчасним та необґрунтованим. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДФС в Чернігівській області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми податкового боргу задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Головному управлінню Державної фіскальної служби у Чернігівській області відмовити в задоволенні позову.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 19 січня 2018 року.
Суддя О.В. Кашпур