ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 січня 2018 року м. Київ № 826/16899/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача, що проявилась в не вчиненні дій та не прийнятті рішень щодо: організації в територіальному органі державної виконавчої служби перевірки повноти та законності виконавчого провадження з виконання рішення Сєверодонецького міського суду Луганської області по справі №2а-389/09 від 10.04.2009 року; не аналізування причини невиконання рішення суду; не здійснення дій для повного виконання рішення Сєверодонецького міського суду Луганської області по справі №2а-389/09 від 10.04.2009 року в період 01.11.2011 року;
- визнання протиправною та скасування постанови Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.09.2015 року про закінчення виконавчого провадження №42560372;
- зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів щодо стягнення за рахунок державного бюджету України 666 451,37 грн.
У п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.
Однак в порушення ч.5 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначено, що позов подано до Київського окружного адміністративного суду, при цьому, надіслано на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва.
Отже, позивачу необхідно надіти уточнену позовну заяву, оформлену з урахуванням положень ч.5 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, необхідно звернути увагу позивача на те, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України
Також, у ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
У п.1 ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 оскаржує, правомірність постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження №42560372 винесену 10.09.2015 року.
Отже, вказана постанова, виходячи з положень п.1 ч.2 ст.287 КАС України, мала бути оскаржена до адміністративного суду в вересні 2015 року.
При цьому, дану позовну заяву направлено до суду позивачем через поштове відділення 16.12.2017 року.
При цьому, позовна заява не містить посилань на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України, не наведено доводів на обґрунтування поважності причин пропуску строку та не надано доказів на підтвердження таких доводів.
Також, не можуть бути прийняті в якості підтверджуючих поважність причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом посилання ОСОБА_1 на те, що про порушення своїх прав і про незаконність дій державного виконавця, останній дізнався 15.12.2017, після повідомлення його представником, який 12.12.2017 року ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №42560372, оскільки зважаючи на дату винесення оскаржуваної постанови - 10.09.2015 року, ОСОБА_1 як стягувач у даному провадженні, що наділений правом на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, оскаржив дії виконавця більше, ніж через 2 роки з моменту їх вчинення.
Відповідно до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Беручи до уваги викладене, а також зважаючи на дату звернення позивача до суду з даним позовом 16.12.2017 року (передано на пошту), позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.
Водночас, суд попереджає позивача про те, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (в редакції на час подання позову до суду) (надалі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600,00 гривень.
Даний позов містить три вимоги немайнового характеру.
В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі по 640,00 грн. за кожну вимогу немайнового характеру (загальна сума, що підлягає сплаті за подання даного позову - 1 920,00 грн.).
Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано.
Одночасно, суд зазначає, що посилання позивача на наявність рішення Сєверодонецького міського суду Луганської області по справі №2а-389/09 від 10.04.2009 року не визнаються належним доказом наявності пільг щодо сплати судового збору. Оскільки вказане рішення не є документом, що підтверджує звільнення від сплати судового збору, так як не засвідчує собою факту того, що позивач є інвалідом 2 групи і є постраждалим 1-ї категорії постраждалих внаслідок Чернобильськоої катастрофи та, як наслідок, в силу положень п.10 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI останній звільнений від його сплати.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 920,00 грн. або надати належні докази наявності пільг щодо сплати судового збору.
Також, у п.3 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Позовна заява не містить розрахунку ціни позову, а саме: кількості заявлених позовних вимог, їх характеру (майновий чи немайновий) та їх розрахунку, що свідчить про недотримання позивачем форми позовної заяви, встановленої ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, у п.11 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вказаної норми, позивачем не додано до позовної заяви власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також з наданням копій у відповідній кількості для направлення відповідачу (відповідачам); належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1 920,00 грн. (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 31218206784007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030101) або доказів про наявність пільг щодо його сплати; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів; розрахунку ціни позову, а саме: кількості заявлених позовних вимог, їх характеру (майновий чи немайновий) та їх розрахунку; заяви власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Добрівська