Справа № 682/3527/17
Провадження № 1-м/682/1/2018
19 січня 2018 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Російської Федерації у відповідність із законодавством України щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , засудженого вироком Старооскольського міського суду Белгородської області від 22.12.2016 року за ч.3 ст.30, п.«г» ч.4 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації до 5 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму, -
Заступник директора Департаменту - начальник Управління міжнародної правової допомоги Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України ОСОБА_5 звернулася до суду з письмовим клопотанням в порядку ст.606 КПК України про приведення вироку Старооскольського міського суду Белгородської області від 22.12.2016 року у відповідність із законодавством України, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст.30 п.«г» ч.4 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації до 5 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.
Представник Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, в клопотанні просить про розгляд справи у їх відсутність. Відповідно до положень ч.1 ст.610 КПК України неявка представника Міністерства юстиції не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе проводити розгляд клопотання у відсутність заявника, виходячи з доводів клопотання та додатків до нього.
Засуджений ОСОБА_4 , як вбачається з внесеного клопотання, відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія №7 УФСВП Росії по Ростовській області. Матеріали клопотання місять заяву засудженого про переведення його для подальшого відбування покарання на територію України.
Прокурор в судовому засіданні не заперечує проти задоволення клопотання заявника, посилаючись на наявність всіх правових підстав для його задоволення, прость привести вирок суду іноземної держави відносно громадянина України ОСОБА_4 у відповідність із законодавством України та визначити норми Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
Вивчивши клопотання та долучені до нього документа, заслухавши думку прокурора, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.
За вироком Старооскольського міського суду Белгородської області від 22 грудня 2016 року ОСОБА_4 вчинив замах на незаконний збут наркотичних засобів з використанням інформаційно -,телекомунікаційних мереж «Інтернет» групою осіб за попередньою змовою у великому розмірі, його визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.30, п.«г» ч.4 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації та засуджено до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму, строк відбуття покарання визначено рахувати з 17 вересня 2016 року.
Відповідно до законодавства України відповідальність за вищевказане кримінальне правопорушення передбачена ч.2 ст. 307 КК України, а саме «…незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст.ст.308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини - караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна».
Необхідно врахувати ту обставину, що злочин не було доведено до кінця, з причин, які не залежали від волі особи, а отже, необхідно застосувати ч.2 ст.15 КК України « замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі».
Згідно відповіді Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 04.01.2018 року №80-1.1/5.0/17-18 хімічна речовина пірролідиновалерофенон, замах на незаконний збут якої здійснив ОСОБА_4 , є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено в Україні.
Відповідно до ст.3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, засуджену особу може бути передано за цією Конвенцією, зокрема за таких умов: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо рішення є остаточним; якщо на передачу згодна засуджена особа ; якщо дія або бездіяльність, на підставі якої було винесено вирок, є кримінальним злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або була б кримінальним злочином у разі вчинення на її території; якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженої особи.
Статтею 11 Конвенції встановлено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган, зокрема не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи.
Згідно ч.4 ст.610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: 1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України 2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави є меншим ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
Отже, дії ОСОБА_4 відповідно до Кримінального кодексу України необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.2 ст.307 КК України.
Окрім положень ч.4 ст.610 КПК України, суд при визначенні засудженому ОСОБА_4 основного покарання у виді позбавлення волі за ч.2 ст.15, ч.2 ст.307 КК України враховує вимоги ч.3 ст.68 КК України, згідно яких за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Також враховуючи, що покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути суворішим, ніж міра покарання, призначена в державі винесенні вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку, суд не застосовує до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді конфіскації майна, що передбачене ч.2 ст.307 КК України як обов'язкове покарання, оскільки за вироком Російської Федерації таке покарання ОСОБА_4 не призначалось.
На підставі викладеного, керуючись ст.9 Конституції України, ст.ст.9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, ст.ст.603,610 КПК України, суд,-
Клопотання Міністерства юстиції України задовольнити.
Привести у відповідність із законодавством України вирок Старооскольського міського суду Белгородської області від 22 грудня 2016 року.
Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч.2 ст.15, ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ч.3 ст.68 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання рахувати з 17 вересня 2016 року, зарахувавши у строк період відбування покарання в Російській Федерації.
Копію ухвали суду направити до Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1