Справа №639/7516/17
Провадження №1-в/639/81/18
18 січня 2018 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гвардійське Калінінградської області РФ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 16.01.2014 року Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.389 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
- 14.11.2014 року Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, -
15.12.2017 року до суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення від подальшого відбування покарання, призначеного вироком Зачепилівського районного суду Харківської області від 14.11.2014 року, оскільки він відбув більш ніж половини строку призначеного покарання, має на утриманні батька, який досяг 70-річного віку, у якого не має інших працездатних дітей.
Представник Холодногірської виправної колонії №18 та засуджений ОСОБА_4 надали до суду заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, що відповідно до ч.4 ст.539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Під час судового засідання прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали особової справи надані до суду докази у їх сукупності, дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» №1810-VIII від 22.12.2016 року.
Згідно ст.4 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, зазначені у статті 1 цього Закону, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Вироком Зачепилівського районного суду Харківської області від 14.11.2014 року ОСОБА_4 засуджений за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі.
Відповідно до статті 12 КК України, злочин передбачений ч.3 ст.185 КК України є тяжким умисним злочином.
Злочини було вчинено 23.07.2014 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році».
Відповідно до довідки Леб'язької сільської ради Зачепилівського району Харківської області №864 від 07.11.2017 року громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає без реєстрації в с. Леб'яже Зачепилівського району Харківської області в домоволодінні один, близьких родичів крім сина, ОСОБА_4 , не має. За станом здоров'я гр. ОСОБА_5 не має можливості здійснювати догляд за собою.
Відповідно до свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , ОСОБА_4 є батьком неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно довідки Леб'язької сільської ради Зачепилівського району Харківської області №494 від 15.11.2017 року встановлено, що до опікунської Ради Леб'язької сільської ради ніяких заяв стосовно позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , 1969 р.н., не надходило та ніяких рішень опікунська рада не приймала.
Відповідно до довідки Зачепилівського районного суду Харківської області від 10.11.2017 року №01-17/17-213д встановлено, що в провадженні суду не перебувало позовних заяв про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно його осина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно довідки УІЗ ГУ НП України в Харківській області від 14.02.2015 року, відносно ОСОБА_4 протягом останніх 10 років амністія не застосовувалась.
Засуджений ОСОБА_4 на день набрання Законом України «Про амністію у 2016 році» чинності, тобто станом на 07.09.2017 року, відбув 2 роки 7 місяців 1 день, тобто на день набрання чинності цим Законом засудженим відбуто більше половини призначеного строку основного покарання.
Враховуючи викладене, під час судового розгляду не встановлено правових підстав, передбачених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», які б унеможливлювали застосування Закону про амністію відносно засудженого ОСОБА_4 .
Таким чином, клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування відносно нього статті 4 Закону України «Про амністію у 2016 році» є законним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України «Про застосування амністії в Україні», положеннями ст.ст.4, 10, 11 Закону України «Про амністію у 2016 році» №1810-VIIІ від 22.12.2016, ст.ст.74, 85, 86 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання засудженого ОСОБА_4 від 15.12.2017 року про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» - задовольнити.
На підставі статті 4 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі, яке призначено за вироком Зачепилівського районного суду Харківської області від 14.11.2014 року.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова, а для засудженого - з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1