18 січня 2018 року Справа № 804/4437/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2
за участі:
представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву ОСОБА_4 про винесення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 року справі №804/4437/16, адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області викладену у листі від 04.07.2016 №К-3942/0-2577/6-16, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, в решті вимог відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 року залишено без змін.
08.12.2017 року на адресу суду ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про винесення додаткового рішення у справі №804/4437/16, в якій просить:
- винести додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір у розмірі 580 грн. та за послуги адвоката у розмірі 500 грн.
Ухвалою суду від 14.12.2017 року заяву від 08.12.2017 року призначено до розгляду у судовому засіданні.
В судове засідання з'явився представник позивача, відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлено належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №4900401128200. В матеріалах справи міститься відзив на заяву позивача, в якому зазначено, що вимога про повернення судових витрат за послуги адвоката у розмірі 500 грн. є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки вона є неналежним чином оформленою та недоведеною позивачем.
Розглянувши заяву ОСОБА_4 про винесення додаткового рішення суд зазначає наступне.
З 15.12.2017 року діє нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 10 Розділу VII "Перехідні положення" якого визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно частини 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Стаття 139 КАС України закріплює положення про розподіл судових витрат.
Згідно матеріалів адміністративної справи, позивач у позові просив:
- визнати протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо відмови, яка викладена у листі №К-3942/0-2577/6-16 від 04.07.2016 у наданні дозволу ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 8,3 га із земель, раніше наданих фермерському господарству «Букурія» (і.к. 24242647), розташованої на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру України у Дніпропетровській області надати ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,3 га із земель, раніше наданих фермерському господарству «Букурія» (і.к.24242647), розташованої на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області для ведення фермерського господарства.
Проте, у постанові суду від 07.06.2017 року, суд дійшов висновку про залишення вимог позивача про визнання неправомірними дій щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту без задоволення, та з врахування частини 2 статті 11 КАС України (в редакції чинній на час винесення рішення у справі) суд вийшов за межі позовних вимог визнавши протиправною та скасувавши відмову ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області викладену у формі листа №К-3942/0-2577/6-16 від 04.07.2016 року, зобов'язав відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 про надання дозволу щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до частини 1, 3 статті 94 КАС України, в редакції чинній на час винесення постанови суду від 07.06.2017 року, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 року суд у вимогах позивача відмовив, а часткове задоволення позову пов'язане з виходом суду за межі позовних вимог з метою повного захисту прав позивача, тому були відсутні підстави для присудження позивачу судових витрат зі сплати судового збору та за послуги адвоката.
Враховуючи обставини вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат та вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття додаткової постанови у справі з метою вирішення питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 4, 5 статті 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
У судовому засіданні, яке відбулось 18.01.2018 року, оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Ухвалу оформлено та підписано 19.01.2018 року.
Керуючись положеннями ст. ст. пунктом 10 Розділу VII "Перехідні положення", 132, 142, 161, 241, 243, 248, 252 КАС України, суд, -
Відмовити у прийнятті додаткового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко