Справа № 638/72/18
Провадження № 1-кс/638/302/18
15 січня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю:
прокурора ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_2 , за результатами розгляду матеріалу досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42017220750000526 від 23.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України , про продовження строку тримання під вартою ,
Старший слідчий військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_6 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017220750000526 від 23 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.
Доводи клопотання обґрунтовано тим, що військовою прокуратурою Харківського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017220750000526 від 23 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
17 листопада 2017 року старшим слідчим військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_7 за погодженням з військовим прокурором Харківського гарнізону полковником юстиції ОСОБА_8 , повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ладва Прионезького району , Карелія, громадянина України, з вищою освітою, який обіймає посаду начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 18 листопада 2017 року старшим слідчим військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_7 , за погодженням з першим заступником військового прокурора Харківського гарнізону старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_9 , ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 17 листопада 2017 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06 грудня 2013 року Указом Президента України «Про присвоєння військових звань» № 670/2013 ОСОБА_5 присвоєно військове звання генерал-майор.
Відповідно до наказу Міністра оборони України від 23 жовтня 2015 року №842 генерал-майора ОСОБА_5 призначено на посаду начальника Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Надалі Указом Президента України «Про надання Харківському університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба статусу національного»№ 270/2016 від 24 червня 2017 року Харківському університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба надано статус національного і постановлено надалі іменувати його - Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 13.04.2016 року №426 генерал-майора ОСОБА_5 призначено начальником Харківського гарнізону. Організаційно - правовою формою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба є: державна організація (установа, заклад).
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба є вищим військовим навчальним закладом державної форми власності, що перебуває у сфері управління Міністерства оборони України та має статус юридичної особи, має реєстраційні рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України і є розпорядником коштів нижчого рівня.
Згідно з п. 1 ст. 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.
Згідно з п. 2 ст. 73 Господарського кодексу України, орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Згідно з п. 2 ст. 73 ГК України, майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.
Згідно з п. 6 ст. 73 ГК України, органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.
Відповідно до ч. 3 ст.18 КК України , службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Генерал-майор ОСОБА_5 , будучи начальником Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба являється службовою особою, відповідно до примітки до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» являється службовою особою, яка займає відповідальне становище як військова посадова особа вищого офіцерського складу.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Згідно зі ст.ст. 6, 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством. На військових посадових осіб поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Відповідно до підпункту «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», на генерал-майора ОСОБА_5 поширюються дія цього Закону, як на військову посадову особу Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Згідно зі ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, генерал-майор ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, додержуватись правил військової ввічливості та поведінки, не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 1, 2 Закону Украйни «Про державну службу», генерал-майор ОСОБА_5 являється військовою посадовою особою - державним службовцем, який займається професійною діяльністю по практичному виконанню завдань та функцій держави, у зв'язку з чим зобов'язаний додержуватися спеціальних обмежень у відношенні державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, направлених на попередження корупції, знати i неухильно додержуватись у своїй службовій діяльності вимог чинного законодавства України, служити прикладом для підлеглих у виконанні своїх службових обов'язків, військових статутів, наказів, положень та інструкцій.
Незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та обов'язок їх дотримуватися, генерал-майор ОСОБА_5 , будучи начальником Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з заступником начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба полковником ОСОБА_10 , в період часу з 25 травня 2016 року по 13 грудня 2016 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, маючи єдиний спільний злочинний умисел, заздалегідь домовившись вчинити корупційний злочин, вчинили розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах .
Отже, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України в ході досудового розслідування належними та допустимими доказами в їх сукупності, зокрема: даними висновків судово-економічних експертиз , а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Підозрюваний ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
ОСОБА_5 затриманий уповноваженою службовою особою в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України, у зв'язку з наявними підставами вважати, що підозрюваний мав намір залишити територію України.
18 листопада 2017 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого ОСОБА_7 , погоджене з прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_2 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_11 від 20.11.2017 року клопотання старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_7 по кримінальному провадженню 42017220750000387 від 25 жовтня 2017 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволено .
Застосовано відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 17 січня 2018 року включно.
Визначено суму застави в розмірі 1 500 000 (один мільйон п*ятсот тисяч ) грн. в національній грошовій одиниці, які може бути внесено як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою на наступні реквізити р/рахунок 37318098006674, одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, Банк: Державна казначейська служба України, МФО банку: 820172, код одержувача: 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 638/16675/17 від ____ за (ПІБ) __ (Дзержинський районний суд міста Харкова).
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, вирішено покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступні обов'язки:
1) не відлучатися із м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
3) носити електронний засіб контролю
4) здати до прокуратури гарнізону закордонний паспорт та паспорт громадянина України.
До моменту внесення застави закордонний паспорт та паспорт громадянина України повернути підозрюваному ОСОБА_5 ..
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвалою слідчого судді ОСОБА_11 від 21.11.2017 року внесено уточнення в ухвалу від 20.11.2017 року, встановлено строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу до 15.01.2018 року.
Слідчий просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 на один місяць в Харківській установі виконання покарань (№27). Визначити необхідність виконання підозрюваним ОСОБА_5 наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: не відлучатися із м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; носити електронний засіб контролю, здати до прокуратури гарнізону закордонний паспорт та паспорт громадянина України.
В судовому засіданні захисник наполягав на залишення клопотання слідчого без розгляду на тій підставі, що військова прокуратура Харківського гарнізону не є уповноваженим органом , а відповідно не має повноважень на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тому що такі дії не відповідають вимогам ч. 5 ст. 36 та ч. 5 ст. 216 КПК України. Після скасування 15 грудня 2017 року постанови прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_2 від 23.11.2017 року про визначення підслідності у даному кримінальному провадженні за НАБ України, жодний орган прокуратури не може здійснювати досудове розслідування по даному кримінальному провадженню. Прокурор ОСОБА_2 не має повноважень на погодження клопотання про продовження строку тримання його під вартою. Захисником було заявлено відвід прокурору , який ухвалою слідчого судді залишено без задоволення з тих підстав, що питання , порушені підозрюваним та його захисником стосовно того, що жодний орган прокуратури не наділений повноваження щодо здійснення досудового розслідування поданому кримінальному провадженню не було прийнято до уваги , тому що не узгоджуються ч. 1 розділу Х1 " Перехідні положення" КПК України . Крім того, просив залишити клопотання без задоволення на тій підставі, що його за 3 години до початку розгляду клопотання не було ознайомлено з текстом даного процесуального документу.
Підозрюваний підтримав позиції свого захисника .
Прокурор наполягав на задоволенні клопотання та зазначив, що обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України в ході досудового розслідування належними та допустимими доказами в їх сукупності та у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши доводи, якими обґрунтовано клопотання та доводи заперечень на дане клопотання, вивчивши матеріали провадження, дійшов наступного.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, які на нього покладені, запобігання спробам переховуватися від органу досудового слідства, суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді від 20.11.2017 року вирішено застосувати відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО УДПтС України в Харківській області № 27 строком на 60 (шістдесят) днів - до 15.01.2018 року.
Надані стороною обвинувачення докази по матеріалам кримінального провадження свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч. 5 ст.191 КК України.
З урахуванням наданих пояснень та представлених сторонами кримінального провадження матеріалів та доказів, слідчий суддя вважає, що наявні ризики , передбачені ст.177 КПК України, та на які вказує орган досудового розслідування .
На час розгляду даного клопотання прокурором доведено, що раніше встановлені ризики продовжують існувати.
Слідчим суддею встановлено, що один з ризиків перестав існувати - підозрювана особа не має можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тому що він відсторонений від виконання своїх службових обов"язків та перебуває в розпорядження Міністра Оброни України, відповідно не має доступу до речей або документів ., які є предметами вивчення по даному кримінальному провадженню.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу судом було оцінені всі обставини з урахуванням представлених сторонами кримінального провадження матеріалів, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі в разі визнання підозрюваного винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, який є фізично здоровою людиною, не одружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність міцність соціальних зв'язків підозрюваного за місцем проведення досудового розслідування .
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків.
Стороною захисту та підозрюваним не наведено доказів щодо того, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перестали існувати на час розгляду вказаного клопотання або втратили свою актуальність .
Враховуючи реальне існування ризиків , характер підозри, дані про особу підозрюваного, який на даний час підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, той факт, що з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, запобіжний захід обрано з дотриманням вимог закону, дотепер існує доцільність його збереження , відповідно наявна обґрунтованість продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказане свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Клопотання захисника про залишення без розгляду клопотання органу досудового слідства про продовження строку тримання під вартою не підлягає задоволенню, оскільки нормами ст. ст. 184, 193, 199 КПК України не передбачено такого вирішення клопотання органу досудового слідства.
Як на підставу про відмову в задоволені клопотання захисник послався на ту підставу, що його не було ознайомлено із текстом даного клопотання за 3 години до початку його розгляду. Дане твердження не приймається слідчим суддею до уваги, оскільки органом досудового розслідування вживалися передбачені нормами КПК України заходи як і щодо повідомлення захисника, та і щодо вручення йому клопотання про продовження строку тримання під вартою його підзахисного, але останній ухилився від отримання цього клопотання. Прокурором надано до матеріалів провадження належні та допустимі докази на підтвердження факту направлення кореспонденції на адресу місця перебування ( роботи) захисника.
Постановою першого заступника військового прокурора Харківського гарнізону від 15.01.2018 року продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 17.02.2018 року включно.
Суд дійшов висновку про доцільність збереження раніше обраного запобіжного заходу, його продовження та задоволення клопотання прокурора в цій частині.
Слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання органу досудового слідства в частині покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; носити електронний засіб контролю, здати до прокуратури гарнізону закордонний паспорт та паспорт громадянина України не підлягає задоволенню, оскільки покладення на підозрюваного обов'язків, передбачений ч. 5 ст. 194 КПК України можливо лише в разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а оскільки підозрюваному обраний заможний захід в вигляді тримання під вартою, то клопотання в цій частині є передчасним.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.. 131, 132, 176-178, 184, 194, 199 КПК України, слідчий суддя ,
Клопотання старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_2 , за результатами розгляду матеріалу досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42017220750000526 від 23.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 30 (тридцять) днів, який рахувати, починаючи з 15.01.2018 року , тобто до 13 лютого 2018 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1