28 листопада 2017 р. Справа № 804/6153/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Букіної Л.Є., при секретарі судового засідання Червяченко Д.В., за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу № 804/6153/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, третя особа - Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області), третя особа - Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (далі Держпродспоживслужба України), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів реагування за скаргами ОСОБА_3 щодо порушень: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма-Кит» (далі - Товариство - 1) за місцем провадження діяльності: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 74А; Товариства з обмеженою відповідальністю «І.К.Вел» (далі - Товариство - 2) за місцем провадження діяльності: м. Дніпро, мкр Таромське, вул. Народна, 7 та зобов'язати відповідача перевірити викладені в скаргах позивача факти, та надати Товариству - 1 і Товариству - 2, приписи про усунення порушень шляхом припинення розповсюдження недобросовісної реклами у вигляді «Аптека низьких ц» та «ОПТ ТОРГ».
Обгрунтовуючи позов ОСОБА_3 зазначає про протиправну бездіяльність ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, у зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від виконання покладених на нього повноважень щодо вжиття заходів реагування на припинення розповсюдження суб'єктами підприємницької діяльності недобросовісної реклами, що вводять в оману споживачів про рівень цін на лікарські препарати, чим порушують їх права.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що не допускав бездіяльності, а навпаки, за результатами візуального огляду інформації, розташованої в аптечних закладах, ознайомлення з даними про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності встановив, що визначена в скаргах позивача інформація не вважається рекламою, а є знаком для товарів і послуг, у зв'язку з чим направив скарги позивача до компетентного органу для подальшого розгляду.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в адміністративному позову, та просив його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача і третьої особи у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з таких підстав.
Судом встановлено, що на протязі червня - липня 2017 року ОСОБА_4 звертався до відповідача і третьої особи із скаргами про порушення законодавства про рекламу, в яких просив провести розслідування і вжити заходів реагування стосовно Товариства - 1 та Товариства - 2 шляхом припинення розповсюдження ними недобросовісної реклами.
Обгрунтовуючи скарги позивач зазначав, що вказані суб'єкти господарювання здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами з порушення норм чинного законодавства та прав споживачів, оскільки розміщують на фасадах аптечних закладів недобросовісну рекламу, що вводить в оману споживачів щодо рівня цін на лікарські препарати.
Так, наприклад: в скаргах від 06.06.2017 року позивачем зазначено, що 19.05.2017 р. ним в «Аптеці низьких ц» (Товариство - 1) придбано лікарській засіб «Т-сепрт таб» за ціною 36,90 грн., що є вищою аніж в аптеці № 6 ТОВ «Система аптек «Лінда-Фарм», в якій він придбав ідентичний лікарський засіб за 33,20 грн. (а.с.11-14).
Аналогічного змісту порушення вимог законодавства про рекламу викладено позивачем у скаргах (без дати) щодо Товариства - 2 (а.с.15-18).
Листом відповідача від 22.06.2017 року №8.2/7313 позивача повідомлено, що його звернення направлено за належністю до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області.
Позивач вважає, що відповідач допускає бездіяльність, оскільки не здійснює жодних дій з перевірки фактів, викладених в скаргах щодо невідповідності дійсності цін на лікарські препарати рекламним позначенням «Аптека низьких ц» та «ОПТ ТОРГ», що і стало підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що засади рекламної діяльності в Україні, а також відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначені Законом України «Про рекламу» від 03.07.1996 р. №270/96-вр (далі - Закон №270/96).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу»: реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;
- недобросовісна реклама - реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.
Частинами 1, 6 ст. 9 Закону №270/96-вр визначено, що реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, що її можна було ідентифікувати як рекламу.
Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Згідно зі ст. 7 Закону №270/96-вр основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
Згідно з ч.3 ст.10 Закону України «Про рекламу» рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають державні органи, визначені у статті 26 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону №270/96-вр контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства, про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
10 вересня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (далі - Постанова № 442), абзацом 2 пункту 1 якої передбачено утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фіто санітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері (пункт 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 02.09.2015 р. (далі - Постанова № 667).
Відповідно до п.4 Положення №667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань, здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.
Згідно з п.7 Положення №667, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Положенням про Головне управління Держспоживслужби в Дніпропетровській області, затвердженим наказом Держпродспоживслужби від 28.07.2017 року №620 (далі -Положення №620) встановлено, що ГУ Держспоживслужби в Дніпропетровській області є територіальним органом Держспоживслужби та їй підпорядковане.
Судом встановлено, що фактично, підставою для скарг позивача до відповідача і третьої особи стала невідповідність рекламних позначень «Аптека низьких ц» та «ОПТ ТОРГ» рівню цін в цих аптеках.
Суд з цього приводу зазначає, що не вважається рекламою вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про рекламу»).
Згідно з експертним висновком Української громадської організації Української Асоціації Маркетингу від 05.10.2017 р. №11/10-2017 вивіски чи таблички аптек «Аптека оптових цін», «Аптека найкращих цін», «Економ аптека», «ОПТ ТОРГ» мережа аптек», «Аптека низьких цін», «Соціальна аптека», «Соціальна аптека №1», «Аптека низьких ц», «Аптека «Копійка» ціни як в інтернеті», «Аптека відмінних цін», «Низькі ціни «гарантія якості», «Аптека БлагодіясоОООльний проект» є найменування ліцензіата, який належить ліцензіату на законних підставах і не являється рекламою.
Суд зауважує, що вимоги до вивісок аптечних закладів встановлені «Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі - Ліцензійній умови), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року №929
Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» контроль за дотриманням ліцензійних вимог здійснюють органи ліцензування. Державна служба України з лікарських засобів - є органом ліцензування діяльності з продажу лікарських засобів.
Відповідно до пункту 161 Ліцензійних умов, на фасаді будівлі, в якій розміщується аптечний заклад, установлюється вивіска із зазначенням виду закладу. На видному місці перед входом до аптечного закладу розміщується інформація про найменування ліцензіата, режим роботи аптечного закладу.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 р. № 647 «Про затвердження Положення про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками» Держлікслужба здійснює контроль за дотриманням суб'єктами господарювання ліцензійних умов.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позначення «Аптека низьких ц» та «ОПТ ТОРГ» на фасаді аптечних закладів є вивісками, а не рекламою.
За таких обставин, відповідач при прийнятті рішень про передачу скарг позивача до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а отже бездіяльності не допустив.
Більш того, судом встановлено, що посадовими особа відповідача був здійснений вихід за адресою суб'єктів господарювання. За результатами візуального огляду інформації, розташованої на аптечних закладах, ознайомлення з даними про реєстрацію суб'єктів підприємницької в кутку споживача спеціалістами встановлено, що зазначені в скаргах аптечні заклади містять інформацію про зареєстрований у визначеному законом порядку знак для товарів і послуг. При цьому, відповідачем направлено запити до суб'єктів господарювання щодо надання інформації про зареєстрований знак для товарів та послуг при розміщенні інформації на вивісках аптечних закладів, на які отримані відповідні відповіді з копіями підтверджуючих документів про те, що позначення «Аптека низьких ц» та «ОПТ ТОРГ» на фасаді аптечних закладів є зареєстрованим на підставі відповідних ліцензійних договорів - знаком для товарів та послуг.
Також слід зазначити, що відповідно до пункту 48 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, площа поверхні вивіски чи таблички не повинна перевищувати 3 кв. метри. Якщо інформація розміщена на носії площа якого не перевищує 3 кв. м, її зміст та місце розташування відповідає вимогам встановленим частиною шостою ст. 9 Закону №270/96 - це вивіска. Якщо міститься додаткова інформація (наприклад: номер телефону, посилання на інтернет-адресу) або площа носія інформації більше ніж 3 кв.м. - це вже реклама.
Доказів того, що площа поверхні вивісок з позначенням «Аптека низьких ц» та «ОПТ ТОРГ» перевищує 3 кв. м матеріали справи не містять.
Посилання позивача на листи третьої особи від 05.07. 2017 р. № В-2327/Д-2290 як на підставу проведення перевірок суб'єктів господарювання судом відхиляється, оскільки листи такої інформації не містять, тим паче, Законом №270/96 органам у справах захисту прав споживачів реклами, взагалі не надано право здійснювати планові та позапланові заходи державного нагляду.
За таких обставин, не підлягає задоволенню і позовна вимога про зобов'язання відповідача перевірити викладені в скаргах позивача факти, та надати Товариству - 1 і Товариству - 2 приписи про усунення порушень шляхом припинення розповсюдження недобросовісної реклами у вигляді «Аптека низьких ц» та «ОПТ ТОРГ», як така, що є похідною.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений 04.12.2017 року.
Головуючий суддя ОСОБА_5