19 січня 2018 року м. Житомир справа № 806/3168/17
категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання виплатити кошти,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати дії військової частини НОМЕР_1 протиправними щодо проведення безпідставного утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити безпідставно утриманий податок з доходів фізичних осіб у сумі 13503,85 грн та військовий збір у сумі 1125,32 грн;
- зобов'язати відповідача в місячний строк надати звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на день звільнення зі служби 12.05.2017 належної компенсації замість речового майна не отримав. Виплата була здійснена лише 29.09.2017. В порушення прав позивача, відповідач самостійно зменшив суму належної компенсації замість речового майна на розмір податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Вважає такі дії військової частини НОМЕР_1 протиправними та такими, що суперечать нормам Податкового кодексу України.
Позивач в судове засідання не прибув, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Представник відповідача через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у порядку письмового провадження. Крім того надав письмові заперечення, в яких вказав, що заперечує проти вимог викладених у позовній заяві.
Зважаючи на неявку сторін та керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017), суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.12.2017 відбувся перехід в письмове провадження. Судове рішення складено в повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ст.258 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач проходив службу у Збройних Силах України, вислуга років становить: календарна-військова служба за контрактом - 23 роки 09 місяців 11 діб, пільгова - 25 років 11 місяців 11 діб.
Наказом Командувача військ Оперативного Командування "Північ" № 33 від 13.03.2017 майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "б" (за станом здоров'я) частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2017 № 117 ОСОБА_2 з 12.05.2017 року позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.8).
Згідно довідки від 10.10.2017 № 4361 з нарахованої грошової компенсації були стягнуті податок з доходів фізичних осіб в сумі 13503,85 грн та військовий збір в сумі 1125,32 грн (а.с. 9).
Не погоджуючись з утриманням з суми належної компенсації податку з доходів фізичних осіб та військового збору, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно з абз.3 п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153 військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Приписами п.168.5. ст.168 Податкового кодексу України визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31 липня 2014 року № 1621-VII підрозділ 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України доповнено пунктом 16-1, яким було передбачено, що тимчасово, до 01 січня 2015 року встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені у пункті 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, а саме: фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. Об'єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Згідно з Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII , який набрав чинності з 01 січня 2015 року, було внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, згідно з якими оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Об'єктом оподаткування військовим збором визначено доходи, зазначені в статті 163 Податкового кодексу України, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 цього Кодексу включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу.
Аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.
Крім того, позивач має право на повну компенсацію втрат доходів як військовослужбовець.
З матеріалів справи встановлено, що позивач на день звільнення зі служби мав право на отримання належної компенсації замість речового майна.
Проте, 12.05.2017 у день виключення позивача зі списків особового складу йому не були виплачені вказані суми. Виплата грошових сум була здійснена не своєчасно, не в день виключення зі списків особового складу, а лише 29.09.2017.
Суд не погоджується з доводами представника відповідача про втрату позивачем права на таку компенсацію, у зв'язку з втратою статусу військовослужбовця 12.05.2017, оскільки несвоєчасна виплата грошового забезпечення (не в день виключення зі списків особового складу і проведення розрахунку) сталася з вини самого відповідача.
Суд звертає увагу, що військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах і не є найманими працівниками, а проходять військову службу, а тому грошове забезпечення, яке вони отримують, не відповідає визначенню заробітної плати і вказані доходи не оподатковувалися військовим збором.
Виходячи з наведеного випливає, що ОСОБА_1 має право на виплату компенсації суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 13503,85 грн, а тому ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Що стосується утримання з виплачених позивачеві сум військового збору, то суд зазначає наступне.
Законом України від 31 липня 2014 року №1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" підрозділ 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України доповнено пунктом 16-1, яким було передбачено, що тимчасово, до 01 січня 2015 року встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені у пункті 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, а саме: фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. Об'єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Таким чином, оскільки військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах і не є найманими працівниками, а проходять військову службу, тому грошове забезпечення, яке вони отримують, не відповідає визначенню заробітної плати і вказані доходи не оподатковувалися військовим збором.
Разом з цим Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01 січня 2015 року, було внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, згідно з якими оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Об'єктом оподаткування військовим збором визначено доходи, зазначені в статті 163 Податкового кодексу України, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 цього Кодексу включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу.
Відтак, оскільки доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця включалися до оподатковуваного доходу як інші доходи, такі виплати оподатковувалися військовим збором на загальних підставах.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 07.03.2017 № 806/4936/15.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо утримання з ОСОБА_1 військового збору при виплаті грошової коменсації за неотримане речове майно в сумі 1125,32 грн та зобов'язання відповідача виплатити вказану вище утриману суму військового збору не підлягають задоволенню.
Нормами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання дій протиправними та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 виплатити позивачу утриманий податок з доходів фізичних осіб підлягають задоволенню.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд зазначає наступне.
Приписами ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту наведеної правової норми встановлено, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Зокрема суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вбачає підстав зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 77, 90, 205, 229, 242-246, 258, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання з перерахованої ОСОБА_1 суми грошової компенсації за неотримане речове майно податку з доходів фізичних осіб в розмірі 13503,85 грн.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 утриманий податок з доходів фізичних осіб з суми грошової компенсації за неотримане речове майно в розмірі 13503,85 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя В.А. Панкеєва