ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 січня 2018 року м. Київ № 826/16421/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до Держпродспоживслужби України
про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Держпродспоживслужби України з вимогами про:
- визнання неправомірними дій щодо видачі висновків санітарно-епідеміологічної експертизи виданих з 2012-2015 р.р., як на власника фірму DSM (Швейцарія);
- зобов'язання Держпродспоживслужби України та його підрозділів Головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та м. Києві, Регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті вчинити певні дії.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства в редакції 03.08.2017 (надалі - КАС України-03.08.2017) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, порушення яких спричинено конкретними рішеннями (діями, бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч.3 ст.2 КАС України-03.08.2017.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України-03.08.2017 кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Пунктом четвертим ч.1 ст.106 КАС України-03.08.2017 передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно зі статтею 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Зміст даної норми передбачає зазначення позивачем норм законодавства, які порушені особою, до якої пред'явлено вимоги - органом владних повноважень при прийнятті кожного окремого оскаржуваного рішення, вчинення дій (бездіяльності) та подання доказів наявності порушеного права.
Також, слід враховувати передбачений ст.11 КАС України-03.08.2017 принцип, за яким розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості, тобто, позивач повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину як складову предмету та змісту доказування.
15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі по тексту - КАС України 15.12.2017), визначеній Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017.
Згідно п.12 ч.1 Розділу VII Перехідних положень заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до п.4 та п.5 ч.5 ст.160 КАС України 15.12.2017 у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається з позовної заяви, в якості відповідача у спірних правовідносинах визначено Держпродспоживслужбу України.
Водночас, в прохальній частині позовної заяви позивачем викладено вимогу про визнання неправомірними дій, однак позивачем не вказано до кого така вимога заявлена. При цьому, позивачем не наведена вимога до Головного управління ДФС у м. Києві, яке визначено позивачем у якості відповідача у справі.
До того ж, у прохальній частині позовної заяви позивачем викладені вимоги, спрямовані, крім іншого до підрозділів Держпродспоживслужби України, а саме: Головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та м. Києві, Регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті зобов'язання вчинити дії. Однак, зазначені особи не визначені позивачем в якості відповідачів у даному провадженні.
Наведена обставина позбавляє можливості вирішити питання щодо персонального складу відповідачів у даній справі, змістовності позовних вимог до кожного з них і наявність доказів на підтвердження вимог до кожного з відповідачів, а також дотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при обранні способу захисту порушеного права з огляду на предметну, територіальну і інстанційну підсудність спору і дотримання строку звернення до суду з такими вимогами.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача доповнити зміст позовної заяви юридичними фактами на яких вона ґрунтує свої вимоги до відповідача (до кожного з відповідачів) із зазначенням правової підстави позову, тобто вказати законодавчі акти норми яких порушено відповідачем (відповідачами), сформувати позовні вимоги до відповідача (або декількох відповідачів), вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень - відповідача (відповідачів) у справі порушують охоронювані законом права та інтереси позивача у публічно-правових відносинах, а також надати докази прийняття відповідачем (відповідачами) рішень, вчинення ним (ними) дій або допущення бездіяльності, які можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі.
Також, у абз.1 ч.2 ст.5 КАС України-03.08.2017 встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, який регламентує часові межі захисту прав і інтересів у сфері публічно-правових відносин. Строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 99 КАС України-03.08.2017. Відповідно до частини 1 вказаної статті, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 99 КАС України-12.02.2015 для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У ч.1 ст.122 КАС України 15.12.2017 зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України 15.12.2017 для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу повинно було стати відомо про існування висновків санітарно-епідеміологічної експертизи виданих з 2012-2015 р.р. з моменту отримання копії рішення Шевченківського районного суду. Києва від 27.02.2015 року у справі №761/26298/14-ц, яка була направлена на адресу ОСОБА_1 16.06.2015.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що листи за підписом ОСОБА_1 з проханням провести експертне дослідження у сфері інтелектуальної власності надійшли до експертної установи лише 26.06.2017 року у та 04.07.2017 року відповідно.
При цьому, дана позовна заява була подана через канцелярію суду лише 13.12.2017.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України 15.12.2017 у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Беручи до уваги викладене, а також зважаючи на дату звернення позивача до суду з даним позовом 13.12.2017 року, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України 15.12.2017, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.
Водночас, суд попереджає позивача про те, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України 15.12.2017).
Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також з наданням копій у відповідній кількості для направлення відповідачу (відповідачам); заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України 15.12.2017, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.
Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Добрівська