Справа № 534/41/18
№ 1-кс/534/19/18
16 січня 2018 року Комсомольський міський суд Полтавської області
в складі: головуючого слідчого судді за участю секретаря ОСОБА_1 ОСОБА_2
з участю: ПрокурораОСОБА_3
СлідчогоОСОБА_4
підозрюваного захисника ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Горішні Плавні клопотання слідчого відділення поліції №2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 (за матеріалами кримінального провадження, внесеними до ЄРДР 12018170080000040 від «12» січня 2018 року року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Комсомольськ , Полтавської області, з середньою - спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 19.01.2011 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 1 ст. 186 КК України 1 рік позбавлення волі . Відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; 11.06.2012 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 186 КК України 4 роки 3 місяці позбавлення волі; 11.04.2017 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 190 КК України 1 рік 4 місяців позбавлення волі. Згідно ст. 72 ч. 5 КК України зараховано строк перебування під вартою, починаючи з 15.01.2017 року до 11.04.2017 року, з розрахунку 1 день попереднього ув"язнення за 2 дні позбавлення волі; ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 07.09.2017 зарахованого строк перебування під вартою з 12.04.2017 по 20.06.2017 із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
До Комсомольського міського суду Полтавської області звернувся слідчий ВП №2 КВП ГУНП України в Полтавській області ОСОБА_7 з клопотанням, погодженим прокурором, в якому прохає застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вмотивована слідчим тим, зо ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за тяжкі корисливі злочини, на шлях виправлення не став та вчинив новий тяжкий злочин, не має постійного джерела доходу, та з метою отримання прибутку, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Окрім того, у разі визнання винним ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, йому загрожує покарання до десяти років позбавлення волі, що свідчить про те, що останній під загрозою покарання може переховуватись від органів досудового слідства та суду, тобто існує ризик, передбачений ст. 177 ч. 1 п. 1 КПК України. Також те, що ОСОБА_5 є здоровою, працездатною особою, та може незаконно впливати на свідків, тобто існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно із пред'явленим клопотанням ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України за наступних обставин .
11.01.2018 року ОСОБА_5 , перебував у своїй квартирі АДРЕСА_2 , разом із своїм братом ОСОБА_5 .
Знаходячись у зазначеній вище квартирі, близько 02 години 30 хвилин 12.01.2018 року, після спільного розпиття алкогольних напоїв між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка, яка переросла у штовханину, під час якої ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс щонайменше два удари кулаками обох рук в область голови ОСОБА_9 .
Від отриманих ударів потерпілий ОСОБА_9 впав на підлогу, однак ОСОБА_5 продовжив свої умисні дії та наніс декілька ударів ногами в область голови та тулубу ОСОБА_9 , спричинивши тим самим останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що викликала крововиливи під оболонки та в речовину головного мозку, яка згідно довідки експерта № 30 від 15.01.2018 року спричинила смерть потерпілого ОСОБА_9 .
Відомості про вказане кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом чергового ВП №2 КВП ГУНП в Полтавській області від12.01.2018; протоколом огляду трупу ОСОБА_9 від 12.01.2018; протоколом огляду місця події від 12.01.2018 , показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання з викладених ньому підстав.
Прокурор, підтримуючи клопотання слідчого, наголосивши про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, наполягав на обранні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те ,що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, здійснювати тиск на свідків.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання щодо взяття його під варту посилаючись на те ,що він не має наміру ухилятися від слідства і суду , він не може залишити без догляду матір похилого віку, яка проживає в сусідній кімнаті і якій потрібна його допомога. При цьому зазначив, що він визнає що наносив тілесні ушкодження потерпілому вночі 12.01.2018, але це відбувалось в процесі сварки , яка перейшла в обоюдну бійку в ході якої потерпілий наносив йому удари кулаками та кухонним ножем і теж завдав йому тілесних ушкоджень , умислу на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень він не мав. Він проживав з потерпілим , який є його рідним братом в одній кімнаті і коли прокинувшись виявив , що ОСОБА_9 не прокинувся і тіло його холодне , він покликав сусідів, сам з телефону сусідів викликав швидку медичну допомогу та зателефонував до поліції. Він надав детальні пояснення працівникам поліції щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому на місці пригоди , потім в відділенні поліції в поясненнях на ім'я начальника поліції , 15.01.2018 по телефону працівники поліції повідомили йому про необхідність з'явитися до відділу поліції , він з'явився без повістки і йому було вручено повідомлення про підозру та клопотання про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою , в цей же день він з'явився до суду для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 підтримала думку свого підзахисного і заперечувала проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що дії підозрюваного після проведення слідчих дій підлягають перекваліфікації з ч. 2 ст.121 КК України на іншу статтю КК України , яка передбачає більш м'яке покарання та просила застосувати до підозрюваного більш м'який вид запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурором не доведені ризики передбачені ст.177 КПК України.
Вислухавши доводи слідчого та прокурора, пояснення підозрюваного та захисника, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє до Франції» від 26 червня 1991р. зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим , залежить від обставин.
У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
При розгляді клопотання суд ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване діяння та звертає увагу на те, що прокурором не наведено жодних доказів того, що інший запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваному.
Також, відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до ч.1 ст.183 КПК України , застосовується виключно у разі , якщо прокурор доведе , що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам , передбаченим статею 177 цього кодексу,крім випадків , передбачених ч.5 ст.176 цього кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя щоразу зобов'язаний, у тому числі, здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь.
Вирішуючи питання щодо необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд звертає увагу на те, що в клопотання слідчого лише вказаний перелік ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, без обґрунтування їх існування та відсутнє обґрунтування того, що інші запобіжні заходи, окрім взяття під варту, є недостатніми для запобігання ризикам, перелік яких вказаний в клопотанні. Проте, одного лише зазначення в клопотанні про це недостатньо, вказане має бути підтверджено відповідними матеріалами, які повинні досліджувати слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Суд вказує, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших запобіжних заходів» (п.80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011р.).
Згідно ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
За показами підозрюваного, котрі обґрунтовано вмотивовані доводами його захисника і узгоджуються з дослідженими матеріалами клопотання та не спростованими прокурором у судовому засіданні, ОСОБА_5 тривалий час проживає за адресою зазначеною у клопотанні та не уникає слідства, що було також підтверджено слідчим в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд вважає, що в ході розгляду клопотання не знайшло свого підтвердження наявність такого ризику, як можливість переховування підозрюваним від органів досудового розслідування, рівно як і перешкоджання кримінальному провадженню. По справі проведено першочергові слідчі дії, як то огляд місця події, допит свідків.
Суд також враховує, що підозрюваний має постійне місце проживання ,він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в сусідній квартирі проживає АДРЕСА_3 цього будинку проживає його матір ОСОБА_12 ,1958 р.н.
Припущення слідчого та прокурора про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, здатний впливати на свідків з метою примушування їх до зміни показань, можливість здійснення насильства відносно свідків, зроблені лише на підставі власних суб'єктивних тверджень, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Виходячи із загальних положень про запобіжні заходи, враховуючи норми ст.194 КПК України, встановлені під час розгляду клопотання обставини та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, враховуючи наявність у підозрюваного постійного місця проживання, вік та стан здоров"я підозрюваного , наявність міцних соціальних зв"язків в місці його проживання , майновий стан підозрюваного , який є молодою працездатною особою, проживає в сусідній кімнаті поруч з матір'ю пенсіонеркою , суд вважає за необхідне застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, як достатній для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.139,176-178,183,192,194 КПК України, слідчий суддя,-
У клопотанні слідчого відділення поліції №2 Кременчуцького ВП ГУНП ОСОБА_7 про застосування запобіжного захожу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - відмовити .
Застосувати відносно ОСОБА_5 строком на шістдесят днів запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 20 год 00 хв до 06 год 00 хв , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до слідчого СВ ВП №2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавської області ОСОБА_7 , прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 та суду за першою вимогою,повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_10 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на ВП №2 КВП ГУНП в Полтавській області.
Строк дії ухвали закінчується 16 березня 2018 року.
Розяснити підозрюваному ОСОБА_5 , що вразі невиконання ним зазначених вище обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладене грошове стягнення в розмірі 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) діб з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області.
Слідчий суддя підпис ОСОБА_1
Згідно з оригіналом.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст виготовлено 17.01.2018 року .