Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 січня 2018 р. Справа№805/3520/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
судді Кірієнка В.О.,
при секретарі Кіксель В.П.,
за участю представників сторін
представника позивача не з'явився,
представника відповідача не з'явився,
розглянувши у у відкритому судовому засіданні позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Азовзагальмаш” до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення №30640 від 27.09.2017року про застосування умовного арешту майна платника податків,-
Приватне акціонерне товариство “Азовзагальмаш” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення №30640 від 27.09.2017року про застосування умовного арешту майна платника податків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з відмовою Приватного акціонерного товариства “Азовзагальмаш” від проведення документальної перевірки згідно з наказом №9433 від 19.09.2017року та допуску посадових осіб до її проведення, відповідачем було прийнято рішення від 27.09.2017року за №30640 про застосування до позивача умовного адміністративного арешту майна платника податків. Позивач зазначив, що спірне рішення підлягає скасуванню у зв'язку з неправомірністю прийняття відповідачем наказу №9433 від 19.09.2017року про проведення планової документальної перевірки з 27.09.2017року. Так, наказ №9433 позивачем було оскаржено до Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/12789/17, проте станом на день звернення до суду з цим позовом справа розглянута не була. Також, позивач посилався на порушення відповідачем порядку повідомлення товариства про проведення перевірки.
Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. В матеріалах справи наявні письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що відповідно до ст.ст.20, 75, 77 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято наказ №9433 від 19.09.2017року про проведення планової документальної перевірки Приватного акціонерного товариства “Азовзагальмаш” з 27.09.2017року з підстав того, що контролюючим органом не було реалізовано наказ №3172 від 27.04.2017року про проведення планової перевірки позивача у зв'язку з відсутністю посадових осіб за адресою платника податків, що було зафіксовано в акті №148/26-15-14-01-01 від 15.05.2017року. Разом з тим, наказ №9433 від 19.09.2017року відповідачем було вручено під розписку головному бухгалтеру позивача - ОСОБА_1, яка відмовилась підписувати направлення на перевірку. Після чого відповідачу було відмовлено у допуску до перевірки, про що складено відповідний акт від 27.09.2017року за №399/26-15-14-01-01. Отже, згідно п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України відповідачем було застосовано до платника податків арешт майна, який оформлено рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків №30640 від 27.09.2017року.
Просив в позовних вимогах відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином шляхом надсилання електронних повісток на адреси електронної пошти, що маються в матеріалах справи та використовувались сторонами під час розгляду справи.
Ухвалою суду від 09.10.2017 року провадження за даною справою було відкрито та призначено розгляд справи на 18.10.2017 року, явку сторін до судового засідання визнано обов'язковою.
18.10.2017 року представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/12789/17 за позовом Приватного акціонерного товариства “Азовзагальмаш” про скасування наказу №9433 від 19.09.2017року про проведення планової виїзної перевірки.
Разом з тим, суд не вбачав підстав неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи №826/12789/17, що розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва, тому дійшов висновку задовольнити клопотання представника позивача частково та зупинити провадження по справі № 805/3520/17-а до 07.11.2017року.
03.11.2017 року до суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду від 18.10.2017 року, яка разом з відповідними матеріалами справи була скерована до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 29.11.2017року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2017року було залишено без змін, а апеляційна скарга товариства - без задоволення.
07.11.2017 року представник позивача до судового засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надавав. Розгляд справи було перенесено на 16.11.2017 року, про що складено відповідну довідку.
16.11.2017року у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, судом прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
04.12.2017року до суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду від 16.11.2017 року, яка разом з відповідними матеріалами справи була скерована до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2017 року було скасовано, а спарву направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 29.12.2017року справа за позовом Приватного акціонерного товариства “Азовзагальмаш” до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення №30640 від 27.09.2017року про застосування умовного арешту майна платника податків була прийнята до судового провадження та призначено розгляд справи на 10.12.2018року.
Ухвалою суду від 03.01.2018року було виправлено описку в ухвалі від 29.12.2017року, а дату призначення справи № 805/3520/17-а до судового розгляду викладено у наступній редакції: “ 10 січня 2018року о 12год.15хв”.
Згідно п.1 ч. 3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, встановивши яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, встановив наступне.
Позивач, Приватне акціонерне товариство “Азовзагальмаш”, зареєстрований 24.09.1997року в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 13504334 (87535, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд.1) (а.с.22-24).
Відповідач, Головне управління ДФС у м. Києві, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.
Наказом відповідача від 19.09.2017року за №9433 відповідно до ст.ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України та на підставі плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2017року було призначено проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства “Азовзагальмаш” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.04.2014року по 31.03.2017року, тривалістю 20 робочих днів з 27.09.2017року (а.с.51) та виписані направлення на перевірку від 26.09.2017року за №1038/26-15-14-01-01, №1039/26-15-14-01-01, №6073/26-15-14-09, №3283/26-15-14-03-02, №3284/26-15-14-03-02 (а.с.52-56).
Так, наказ від 19.09.2017року за №9433 було отримано уповноваженою особою позивача 27.09.2017року, про що мається відповідний запис, зроблений ОСОБА_1 та скріплений її підписом.
Водночас, матеріали справи містять акт відмови у здійсненні розписки у направленнях на перевірку від 27.09.2017року, який складений перевіряючими та скріплений їх особистими підписами (а.с.57).
Судом встановлено, що після отримання копії наказу від 19.09.2017року за №9433 та відмови від підпису направлень на перевірку, посадовою особою позивача було відмовлено суб'єкту владних повноважень у допуску до перевірки, що знайшло своє відображення у відповідному акті від 27.09.2017року за №399/26-15-14-01-01 (а.с.58).
З вказаних підстав, посилаючись на п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Кодексу відповідачем було прийнято спірне рішення від 27.09.2017року за №30640 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яке було направлено платнику податків засобами поштового зв'язку з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна без згоди податкового органу (а.с.12-13).
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.
В силу пункту 75.1 статті 75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу (в редакції з 10.09.2017р.) встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно п.77.1, п.77.4, п.77.6, п.77.7 ст.77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Відповідно до п.81.1 ст.81 Кодексу Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Згідно п.81.2 ст.81 Кодексу у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
Відповідно до п.п.16.1.13 п. 16.1 ст.16 Кодексу платник податків зобов'язаний: допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.94.1 ст.94 Кодексу адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (п.п. 94.2.3 п.94.2 ст.94 Кодексу).
Арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення (п.94.5 ст.94 Кодексу).
Згідно п.п.94.6.1 п.94.6 ст.94 Кодексу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
Відповідно до п.94.10 ст.94 Кодексу арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Разом з тим, п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 Кодексу зазначає, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється, зокрема, у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Згідно приписів п.94.20 ст.94 Кодексу у випадках, визначених підпунктами 94.19.2-94.19.4, 94.19.8, 94.19.9 пункту 94.19 цієї статті, рішення щодо звільнення з-під арешту майна приймається контролюючим органом протягом двох робочих днів, що наступають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав припинення адміністративного арешту.
У разі якщо рішення про звільнення майна з-під арешту прийнято щодо арешту, який було визнано судом обґрунтованим, контролюючий орган повідомляє про своє рішення відповідний суд не пізніше наступного робочого дня.
У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадках, визначених пунктами 94.19.1, 94.19.6, 94.19.7, 94.19.9, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється (п. 94.21 ст.94 Кодексу).
Так, з матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДФС у м. Києві зверталось до Донецького окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Приватного акціонерного товариства “Азовзагальмаш” згідно рішення №30640. Ухвалою суду від 05.10.2017року у справі №805/3485/17-а, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017року, подання Головного управління ДФС у м. Києві було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку, протягом якого подання подається до суду.
Тобто, протягом строку, зазначеного у пункті 94.10 (96 годин) Кодексу судом не було прийнято рішення про визнання арешту майна згідно рішення від 27.09.2017року за №30640 про застосування адміністративного арешту майна платника податків обґрунтованим.
За таких підстав, відповідно до приписів п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 Кодексу та п. 94.21 ст.94 Кодексу припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється в силу Закону та не вимагає додаткового рішення контролюючого органу щодо звільнення з-під арешту майна або судового захисту шляхом скасування рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Суд критично оцінює доводи представника позивача щодо порушення порядку повідомлення платника податків про проведення планової документальної перевірки та відсутності підстав для проведення вказаної перевірки, оскільки протиправність прийняття наказу №9433 від 19.09.2017року не є предметом оскарження в даній справі.
Зазначені підстави досліджувались Окружним адміністративним судом м. Києва у справі №826/12789/17 під час розгляду позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" до Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу №9433 від 19.09.2017року.
Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2017року по справі №826/12789/17 позивачу - ПрАТ "Азовзагальмаш" було відмовлено в позовних вимогах до Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу №9433 від 19.09.2017року.
Разом з тим, суд враховує, що вказана постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2017року не набрала законної сили.
Таким чином, єдиними доводами позивача стосовно протиправності винисення спірного рішення №30640 є незаконність прийняття наказу №9433 та порушення порядку повідомлення про проведення планової перевірки, що також, є підставами оскарження саме наказу №9433.
Отже, враховуючи той факт, що станом на момент розгляду вказаної справи наказ №9433 є чинним, судом не скасований, а відповідно до приписів п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 Кодексу та п. 94.21 ст.94 Кодексу припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється в силу Закону та не вимагає додаткового рішення контролюючого органу щодо звільнення з-під арешту майна або судового захисту шляхом скасування рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
З вищевказаних мотивів суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень є таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу, з огляду на що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст.139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позовних вимогах Приватного акціонерного товариства “Азовзагальмаш” (ЄДРПОУ 13504334, 87535, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд.1) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ЄДРПОУ 39439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування рішення №30640 від 27.09.2017року про застосування умовного арешту майна платника податків - відмовити.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.01.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Кірієнко В.О.