16 січня 2018 року Справа № 804/8653/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГорбалінського В.В.
за участі секретаря судового засіданняУсенко Д.Ю.
за участі:
представника позивача представника відповідача Ткаченко Р.О. Лебідь О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Східного офісу Держаудитслужби про скасування пунктів 4 та 9 Вимоги від 25.05.2015 року № 04-01.1-16/22-ДСК, -
13.07.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровські області, в якій позивач просить:
скасувати пункт 3 Вимоги «Щодо усунення порушень законодавства» від 25.05.2015 року за № 04-01.1-16/22-ДСК;
скасувати пункт 4 Вимоги «Щодо усунення порушень законодавства» від 25.05.2015 року за № 04-01.1-16/22-ДСК;
скасувати пункт 9 Вимоги «Щодо усунення порушень законодавства» від 25.05.2015 року за № 04-01.1-16/22-ДСК;
стягнути з Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області витрати за судовий збір на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що не погоджується з пунктом 3 Вимоги, оскільки керівникам державних органів у межах асигнувань надано право надавати військовослужбовцям матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового утримання. Пункт 4 Вимоги підлягає скасуванню так як дії відповідача щодо ведення господарської діяльності, укладення господарчих договорів та використання отриманих від цієї діяльності коштів відповідають вимогам чинного законодавства України. Пункт 9 Вимоги є протиправним з огляду на те, що за наслідками виявлених ревізією порушень в.о. начальника Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області було винесено розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 26.05.2015 року № 49, проте подальших дій, послідовність яких визначена пунктом 3 Порядку, контролюючий орган не вчинив, переклавши власний обов'язок на військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, що прямо суперечить ст. 19 Конституції України.
Ухвалою від 14.08.2015 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначено, що пункти 3, 4, 9 Вимоги № 04-01.1-16/22-ДСК є правомірними. Грошова допомога для оздоровлення виплачується у разі вибуття в щорічну основну відпустку, а допомога на оздоровлення надається тільки в тому разі, якщо військовослужбовець має право на щорічну основну відпустку незалежно від її тривалості, а тому пункт 3 Вимоги не підлягає скасуванню. Крім того, на момент завершення ревізії вказане порушення усунуто в повному обсязі шляхом утримання грошового забезпечення з військовослужбовців. Щодо пункту 4 Вимоги - позивач зараховував доходи від надання платних послуг до спеціального фонду та використовував їх на власні потребу без відновлення касових видатків загального фонду, пов'язаних з організацією цих послуг, що є бюджетним правопорушенням. Відносно пункту 5 Вимоги - військова частина використала кошти резервного фонду державного бюджету на загальну суму 358 260 грн. на оплату засобів індивідуального захисту. Які не можуть бути використані за призначенням при проведенні невідкладних заходів щодо забезпечення національної безпеки при проведенні антитерористичної операції.
Провадження у справі було зупинено відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України з 28.08.2015 року по 25.09.2015 року, з 25.09.2015 року по 19.10.2015 року, з 19.10.2015 року по 18.11.2015 року, з 18.11.2015 року по 02.12.2015 року.
Ухвалою від 02.12.2015 року провадження у справі було зупинено відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України до набрання законної сили рішення у справі № 804/13688/15.
02.10.2017 року до суду надійшло клопотання відповідача про поновлення провадження у справі у зв'язку із набранням 19.04.2016 року рішення у справі 804/13688/15 законної сили. Також заявлено клопотання про допущення процесуального правонаступництва Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на його правонаступника - Східний офіс Держаудитслужби.
Ухвалою від 02.10.2017 року провадження у справі було поновлено.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарата Гречаної В.Г. від 21.11.2017 року № 2804 д відносно справи № 804/8653/15 було проведено повторний автоматичний розподіл та справа була передана судді Горбалінському В.В.
Ухвалою від 24.11.2017 року справа була прийнята суддею Горбалінським В.В. до свого провадження.
08.12.2017 року позивачем було надано суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що закупку протиударних засобів на суму 358 260 грн. було здійснено на виконання розпорядження командувача Національної гвардії України.
16.01.2018 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, судом було допущено процесуальне правонаступництво шляхом заміни Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на його правонаступника - Східний офіс Держаудитслужби.
Також, 16.01.2018 року позивачем подано суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої виключено пункт 1 позовної заяви щодо скасування пункту 3 вимоги у зв'язку з тим, що вказаний пункт був виконаний під час проведення планової ревізії.
Судом встановлено наступне.
Державною фінансової інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію окремих напрямків фінансово-господарської діяльності, в тому числі щодо використання коштів, виділених з резервного фонду державного бюджету у зв'язку з оголошеною мобілізацією, військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за період з 01.08.2013 року по 01.01.2015 року, за результатами якої 22.04.2015 року складено акт № 04-01.1.-16/17-ДСК.
25.05.2015 року Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області винесено вимогу № 04-01.1.-16/22-ДСК, в пунктах 4 та 9 якої вимагається:
4. Відшкодувати за рахунок коштів спеціального фонду видатки, які покриті за рахунок коштів загального фонду у сумі 22 035,56 грн., з яких: 16 358,99 на грошове забезпечення та 5 676,57 грн. на сплату єдиного внеску, та перерахувати їх до загального фонду державного бюджету. В іншому випадку стягнути з винних осіб у порядку, встановленому ст. 130-136 Кодексу законів про працю, завдану в/ч 3054 НГУ матеріальну шкоду в загальній сумі 22 035,56 грн., з подальшим перерахуванням до державного бюджету.
9. Звернутися до командування Національної гвардії України щодо зменшення бюджетних асигнувань по КПКВ 1003020 «Участь внутрішніх військ в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, охорона арештованих, засуджених та охорона особливо важливих об'єктів» на суму 358 260 грн., або відшкодувати порушення у інший незаборонений спосіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Так, підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Згідно з Положенням, затвердженою постановою КМУ від 06.08.2014 року № 310 і яка регулювала діяльність відповідача на момент виникнення спірних правовідносин, Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп. 4 п. 4 Положення).
Відповідно до п. 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір в установленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В той же час, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, яка розглядається, відповідач в пунктах 4 та 9 пред'явив вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та зобов'язання позивача опрацювати матеріали ревізії, усунути виявлені порушення законодавства в установленому порядку та відшкодувати матеріальну шкоду та виявлені правопорушення.
Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Оскаржувані пункти 4 та 9 Вимоги вказують на стягнення шкоди, а отже, вони має перевірятись у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання Вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже неодноразово була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 15.04.2014 у справі № 21-40а14, від 13.05.2014 у справі № 21-89а14, від 10.02.2015 у справі № 21-632а14, від 09.06.2015 у справі № 21-174а15, від 15.09.2015 у справі № 21-812а15, від 23.02.2016 у справі № 21-3356а15. Також, зазначена позиція Верховного Суду України викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 у справі № К/800/35621/15, від 18.02.2016 у справі № К/800/12969/15, від 22.03.2016 у справі № К/800/8227/15.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на висновки Верховного Суду України, суд приходить до висновку, що пункти 4 та 9 Вимоги відповідача не створює юридичних наслідків для позивача та не порушує його прав чи інтересів.
Таким чином, позовні вимоги військової частини про визнання протиправних та скасування пунктів Вимоги у вказаній частині нормативно не підтверджуються.
Крім того, суд звертає увагу, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 804/13688/15 за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення коштів.
06.11.2015 року суд в своїй постанові дійшов висновку, що в/ч НОМЕР_1 НГУ у порушення п. 1 ст. 24 Бюджетного кодексу України та п. 2 Порядку від 29.03.2002 №415 використано кошти резервного фонду державного бюджету у загальній сумі 358 260,00 грн. на видатки, які мають постійний характер і повинні передбачатися під час складання проекту кошторису в/ч НОМЕР_1 НГУ для забезпечення її функцій з охорони громадського порядку, що відповідно до п. 1 ст. 119 Бюджетного кодексу України є нецільовим використанням бюджетних коштів та відповідно до пп. 24 п. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України є бюджетним правопорушенням. Як наслідок вказані кошти були стягнуті з Військової частини НОМЕР_1 .
Вказана постанова була залишена в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 року та відповідна набрала чинності.
Таким чином, суд підтвердив правильність висновків фінансової інспекції, викладених в пункті 9 Вимоги, про наявність правопорушення в діяльності військової частини.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, судовий збір сплачений позивачем відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Східного офісу Держаудитслужби (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, код ЄДРПОУ 40477689) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 17 січня 2018 року.
Суддя В.В. Горбалінський